«Найважче винести перші п'ять-шість ударів», - полонений черкащанин

Цій людині ДНРівці виписали сім смертних вироків відразу. Гвардієць, снайпер, зняв з міськради Слов'янська прапор ДНР і повісив український. Тільки за половину цих "звинувачень" ДНР підписує смертні вироки. Іван вижив.

З Іваном Журавльовим ми зустрілися у дворику Головного військового клінічного госпіталю. Він виявився добродушним, високим і повненьким чоловіком. Зовнішність, однак, була оманливою. Цей неповороткий на вигляд чоловік на війні був снайпером-розвідником.

- Народився я в селі Ротмистрівка Черкаської області. Закінчив Шевченківське (Корсунь-Шевченківське. - Ред.) педучилище. Після навчання пішов в армію, служив в ВДВ. Приїхав додому і працював за фахом -учитель трудового навчання і креслення. Пізніше став бригадиром будівельної бригади при колгоспі, працював водієм в Києві.

На другий день після того, як на Майдані побили дітей, зібрав речі і поїхав на Майдан. Записався у восьму Сотню Самооборони. І був на Майдані майже до кінця.

З Василем Ковальчуком познайомилися тільки в Нацгвардії. Хоча на Майдані були поруч один з одним - його автобус стояв поруч з нашими наметами, ми постійно ходили до нього харчуватися.

У мене є два сини і дочка. Один син закінчує навчання на юридичному факультеті в Києві, другий ходить в школу, доньці ще п'ять років. В Національну гвардію пішов через старшого сина. Крим на той момент у нас вже практично відібрали. І син мав іти в армію. Ось я і подумав: "Напевно, треба мені йти, щоб його не забрали". Так, як в такому випадку він залишався єдиним годувальником у нас в родині.

В Гвардії майже нічого нового не побачив у порівнянні зі строкової службою. Хіба що тактика трошки змінилася. А зброя та техніка - все залишилося те ж саме.

Мене записали снайпером. Дали перший раз спробувати з СВД, результати були дуже хороші. Я мисливець, у себе на Черкащині полював на зайчиків, качечок всяких (посміхається).

Разом з Василем потрапив у Другій резервний батальйон Нацгвардії. Поїхали під Слов'янськ. Здивувало те, що коли ми заходили в місто, у місцевих жителів не було ніякої агресії. Навпаки, деякі з них навіть раділи.

Мені запам'ятався людина, яка прийшла і стала нам допомагати орієнтуватися містом. Розповів, що ДНРівські війська обстрілювали з самохідних знарядь "Нона" наші позиції, а потім розгорнули їх і стали стріляти по житлових кварталах. Потрапили в будинок цій людині, який став нашим провідником, а також його сусідові. Сусід одразу зателефонував до міліції і запитав, чому за своїми стріляють. На нього накричали і кинули трубку. І от від такого горя, - будинок зруйнований, поскаржитися нікому, - взяв чоловік і повісився. Також і в Донецьку відбувалося, з його слів: ДНРівці стріляли по місту, а потім всі казали, що це наші.

З Гвардії з Василем пішли після того, як об'єднали другий і перший резервні батальйони. Нашого другого фактично не стало. Спочатку, після взяття Слов'янська, нас відправили на ротацію. Певний період ми були вдома. Потім приїхали назад - знову додому відправили. Приїхали вдруге - оголосили про об'єднання. Хто хотів залишитися - пішов у перший батальйон. А ми з Василем вирішили йти в Збройні сили.

В армійській розвідці у мене було два найбільш пам'ятних завдання. І два різних відчуття від них. Горлівка і Саур-Могила.

У Горлівці ми були кілька діб в тилу у ворога, без води. Але було відчуття, що хтось сподівався, що хтось нас чекає, що це просто було необхідно. І ми терпіли. Ми відчували, що за спиною у нас - вся країна. Повернулися з завдання без втрат, непоміченими - з честю. Ми розуміли, що робимо щось потрібне, що нас не забувають.

А потім нас викинули на Саур-Могилі. Все те ж саме - важко, немає води, навколо ворог. Нас просили протриматися там максимум два-три дні. Але на цьому все й закінчилося. Ніхто нас міняти і не думав. Коли стало ясно, що всі відступають, - вже всі частини відступили на велику відстань, - нам ніякої команди на відступ не надходило.

Нам до цього говорили: "Тримайтеся, ви - герої!" І все. Через деякий час з'явилося розуміння, що нас просто забули, нас - кинули. Адже ми готові були тримати цю висоту, і ми її тримали. Ми виконували наказ, хоча розуміли, що повинна бути вже команда на відхід. Ми всі розуміли, що, напевно, нікому вже не потрібні.

Я був контужений, коли 24 серпня до нас прорвалася машина забрати поранених. Всі розуміли, що від Савур-Могили далеко не від'їдемо: ми були в дуже щільному кільці оточення. Поїхали тільки для того, щоб дати можливість неранених хлопцям відійти. З нами у них ніяких шансів не було.

У полон взяли мене одного. Всіх інших поранених в машині добили. А у мене знайшли документи Нацгвардії. І один з ДНРівець вирішив прославитися тим, що взяв гвардійця, та ще й снайпера. Він і відвіз мене в будівлю донецького СБУ.

Там я сидів до 21 вересня. З військовими зверталися більш-менш нормально. А до людей з донецькою пропискою і до гвардійців ... Викликали на допити щодня протягом двох тижнів і били. Потім, коли почалися розмови про обмін, перестали.

Найважче винести перші п'ять-шість ударів. Потім біль терпіти легше - поки не втратиш свідомість. Тебе відтягнуть назад, а на наступний день все спочатку. 
Ставили одні й ті ж питання: "Чого вас вчили в розвідці?", "Мета вашого перебування на Саур-Могилі?", "Які у вас є інформатори?"

Наприкінці вже клали пальці на стіл і били по них палицею. Чекали поки пальці опухнуть і кажуть: "Розколовся б, і все закінчилось би".

А я розумів, що мені немає сенсу взагалі що-небудь говорити - все одно розстріляють. Я навіть не сподівався вийти звідти живим. Мене викликали черговий раз до слідчого. А він затискає пальці: "Зняв прапор Донецької народної республіки - розстріл. Підняв прапор України - розстріл. Нацгвардія - розстріл. Снайпер - розстріл". Я вже не пам'ятаю, але він так сім пальців затиснув і каже: "Тобі ще загинати". Я йому у відповідь: "Так мені семи вистачить, не обтяжуйте себе". А він: "У нас за половину цього вже розстрілюють".

Я навіть частину своєї пайки віддавав пацанам - думав, все одно живим не вийду.

Хороших моментів там не було, не пам'ятаю (пауза). Ні, був один. Була перша заміна. З нами сидів дідусь, шофер. З розповідей я зрозумів, що він їхав на швидкій допомозі, віз військових лікарів. Вони потрапили в засідку до чеченців. Двох лікарів і двох медсестер вбили, а одну сестру і шофера взяли в полон живими. Коли його поміняли, всі зраділи, що його, старого і хворого, все-таки обміняли. Така от була у мене радість, єдина за весь цей час. А більше не пам'ятаю.

Коли вирішили мене обмінювати - дали подзвонити. Я подзвонив додому, тільки цей телефон був в голові. А мене вже всі вважали загиблим - людина, якій вдалося врятуватися з-під Саур-Могили, розповідав, що всіх поранених добивали.

Того дня, коли мене поміняли, мені відразу сказали, що ведуть не на обмін, а на розстріл. Відвели і запитують: "Яке останнє бажання? Води хочеш попити?" "Звичайно", - відповідаю. Дали напитися з крана. Виводять мене і ще інших хлопців у двір. Гаразд, думаю, я. Але пацани всі молоді - їх-то за що. І тут до нас охоронець підійшов і каже: "Не бійтеся, вас на обмін везуть". Ми йому не повірили. Розуміння того, що дійсно обмінюють, наступило тільки коли на дорозі між двома блокпостами побачили багато журналістів. 
Відчуття того, що мене звільнили, що я на волі, відчуття цієї свободи - найперше світле почуття, яке тоді запам'яталося. 
Найголовніше для тих, хто ще залишився в полоні - знати, що їх вдома чекають, скрізь чекають. Я сподіваюся, що всіх поміняють. 

censor.net.ua

Іван Журавльов Черкаси
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Суспільство
Уряд ухвалив відповідну постанову, якою врегульовано Порядок надання субсидій під час дії карантину. Постановою на період карантину заборонено припинення надання житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема в разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або в разі смерті одинокої особи, повідомили в ОДА. Розгляд питань щодо призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарств...
Суспільство
Маски, пошиті місцевими виробниками, можна придбати в аптеках мережі комунального підприємства «Фармація». В аптеках пропонують дезінфектори для рук власного виробництва, на їх виготовлення КП має ліцензію. З початку карантину фахівці КП включилися в роботу із забезпечення власних аптек масками та дезінфекторами. За цей час їм вдалося налагодити співпрацю з підприємцями Черкащини, які перепрофілювалися на пошив масок. «Фармація» співпрацює з трьома виробни...
Суспільство
Станом на 10.00 2 квітня в Україні 804 лабораторно підтверджених випадків COVID-19. З них 20 летальних, 13 пацієнтів одужало. За добу було зафіксовано 135 нових випадків, повідомили в МОЗ України. Наразі коронавірусна хвороба виявлена: ▪️Вінницька область — 51 випадок; ▪️Волинська область — 10 випадків; ▪️Дніпропетровська область — 10 випадків; ▪️Донецька область — 7 випадків; ▪️Житомирська область — 6 випадків; ▪️Закарпатська область — 1 випадок; ▪️Запорі...
Суспільство
Міська влада планує придбати для потреб медзакладів 10 апаратів штучної вентиляції легень. Відповідну пропозицію розглянуть на найближчому засіданні виконавчого комітету.  У обласному центрі залучать додаткові кошти на боротьбу із коронавірусом, повідомили в мерії. «Ми спрямуємо до резервного фонду бюджету ще 12 млн грн. Фактично, при можливих 22 млн грн. у резервному фонді, в нас буде близько 19 млн грн. Крім того, ведеться робота із керівниками фракцій у...
Суспільство
Із 29 березня у Черкасах стартувала повна санітарна обробка міста дезінфікуючим розчином із вмістом хлору. Працівники КП «Черкасиводоканал» виготовили майже 100 тис літрів хлорної води для дезінфекції місць загального користування, повідомили в мерії. Дезрозчин передали КП «ЧЕЛУАШ» та компанії «Нова якість», які здійснюють санітарну обробку вулиць міста, зупинок громадського транспорту, дворів тощо. "Міська влада робить усе для того, щоб запобігти розповсю...
Новини компаній
Із сухістю повітря щодня стикається кожна людина. Вдома, на роботі, в автомобілі. Дискомфорт при диханні, сухість шкіри - неприємні наслідки пересушеного повітря. Велика кількість побутових приладів вдома, офісної техніки на роботі, випаровування бензину в автомобілі не сприяють поліпшенню якості повітря, що вдихається людиною. Не завжди є можливість придбати дороге кліматичне обладнання і створити «оазис» свіжості і приємних ароматів. Справжньою знахідкою...
Суспільство
МОЗ закликав українців серйозно ставитися до карантинних заходів у своєму місті.  Станьте прикладом для рідних під час спалаху коронавірусної інфекції, дотримуйтесь санітарно-гігієнічних норм, піклуйтеся про близьких та будьте відповідальними. Якщо ви за нагальної потреби опинились у місцях масового скупчення, обов’язково тримайте дистанцію з іншими людьми – не меншу за 1,5 метра. Але краще залишайтеся вдома та будьте здорові! Читайте також: Респіратори, м...
Суспільство
З Сеула до України привезли 100 тис. ПЛР-тестів виробництва компанії SolGent для виявлення COVID-19. Постачання здійснила компанія Caremille для потреб системи охорони здоров’я України, повідомили в ОДА. Після проходження митних процедур тест-системи доставлять в інфекційні лабораторії всіх областей, які мають належні умови для зберігання. Набір тест-системи компанії SolGent містить усі необхідні компоненти для полімеразної ланцюгової реакції. Тому при йог...
Суспільство
«Черкасиводоканал» для мінімізації контакту працівників зі споживачами під час карантину прийняв рішення не розносити у квітні паперові квитанції на оплату послуг. Інформація щодо поточних нарахувань буде надаватися в онлайн-режимі. Передати показники лічильників та отримати актуальну інформацію про суму для оплати за холодну воду та каналізацію можна через такі комунікаційні зв’язки як: Call-центр: (0472) 38-46-38; (0472) 54-32-98; (0472) 63-38-35; (093)...