Глобус. Історія «Земного яблука»

На допомогу сучасним картографам приходить технологічний процес. Зйомки супутників дають дані щодо поверхні нашої планети. Коли почала виникати географія, наука про землю, її дослідники могли керуватись тільки інформацією з подорожей, оповідей мандрівників та з уявлень про будову світу.

Перші згадки про карти датуються ІІІ століттям до нашої ери. Відомо, що їх автор – «батько» географії Ератосфен. Існує припущення, що десь у той же період і виник перший глобус. Але цей факт не доведено, тому першим, офіційно, вважають найдавніший глобус, що зберігся до наших днів. Відтак першість приписують глобусу «Земне яблуко» Мартіна Бехайма. Згідно із відмітки на ньому, рік його створення – 1492.

Бехайм був торговцем одягу та згідно з деякими джерелами служив мореплавцем в Іспанії. Поява припала на епоху Великих географічних відкриттів та стала відправним пунктом в новому етапі розвитку картографії. Це був кардинально інший підхід до зображення поверхні земної кулі. Глобус мав численні дуже серйозні спотворення та невідповідності у відстанях, однак дуже чітко демонстрував уявлення тогочасних європейців про світ. На «Земному яблуці» була Європа, майже уся Азія та значна частина Африки. Він був дуже інформативним. На його поверхні було 1100 назви міст, зображення 48 прапорів, 48 правителів

Окрім цього на глобусі були зображені кораблі та кити, морські коники та змії, чудовиська та русалки. Усе це свідчило про розвиток мореплавства того часу. На глобусі були також анотації комерційного характеру, що вказували на те, які спеції для чого потрібні та де їх купувати. Відповідно, він частково демонстрував торгово-економічні відносини тогочасної Європи зі Сходом.

Цікаво, що створення Мартіном Бехаймом «Земного яблука» відбулось за рік до повернення Христофора Колумба з його експедиції. У пошуках нових морських шляхів до Індії він відкрив Америку. Хоча існування нового континенту довів Америго Віспуччі тільки 20 років по тому.

Навколо вірності дати створення глобусу Мартіном Бехаймом викликало немало суперечок серед науковців усіх наступних років. Причина тому – ще кілька пізніших дат на глобусі, що нанесені тим же почерком, що і 1492, що вважається роком створення. Деякі власні назви теж наводять на думку, що глобус був створений значно пізніше.

Однак, можна припустити, що його просто згодом доповнювали. У будь-якому разі, першість залишається саме за цим зразком.

Упродовж століть – глобуси були розкішшю, що могли собі дозволити тільки найзаможніші. Початок масового виробництва у середині ХХ століття зробив глобуси більш доступними. Вони стали традиційним атрибутом навчальних класів, нерідко зустрічались і в домах.

Технологічний прогрес сьогодення та доступ до карт будь-якої місцевості з мобільного телефону могли б остаточно витіснити глобус із вжитку. Проте така ситуація ж навпаки додає йому більшої цінності. Зразки ручної роботи прирівнюються до витворів мистецтва.

Глобус у подарунок буде доречним для людини з будь-якого віку та інтересів, адже він символізує нашу планету, світ, подорожі.