Політичне самозвільнення Анатолія Підгорного: коли особисті рішення стають викликом для всієї області

У непростий для Черкащини час, коли область щодня живе під загрозою обстрілів і водночас працює над відновленням енергетики, логістики та соціальної інфраструктури, будь-які політичні коливання сприймаються особливо гостро. Саме тому рішення голови обласної ради Анатолія Підгорного скласти повноваження стало подією, що викликала широкий резонанс - не лише в політичних колах, а й серед громад.

Від підтримки до розчарування

Колись саме фракція «Черкащани» висунула Підгорного на посаду голови обласної ради. Тоді це виглядало як логічне рішення - людина із досвідом, врівноважена, без різких рухів, здатна тримати курс у складних умовах.

Перші роки після початку повномасштабної війни це справді спрацювало: він демонстрував стабільність, підтримував комунікацію з військовими, волонтерами, громадами. Його сприймали як «людину консенсусу», яка не конфліктує й не грає на публіку.

Та коли область увійшла у фазу найбільшої напруги - із ударами по енергетичній інфраструктурі, мобілізаційними проблемами, загрозами зими - Підгорний, замість того щоб посилити командну роботу, раптово написав заяву про складання мандату депутата та відставку з посади голови. І зробив це без обговорення зі своєю фракцією - фактично, самостійно покинувши позицію у момент, коли область найбільше потребувала керованості.

Таке рішення викликало щире здивування навіть серед його колег, які роками підтримували його як стабілізуючу фігуру. У політичному середовищі вже встигли назвати цей крок «політичним СЗЧ» - самовільним залишенням частини.

Мотиви - особисті, наслідки - колективні

Причини цього кроку залишаються предметом здогадів: можливо, втома, можливо, внутрішні суперечності чи бажання дистанціюватися від майбутніх політичних процесів. Але якими б не були мотиви Анатолія Підгорного, наслідки для області - очевидні. У воєнний час будь-яка невизначеність на рівні керівництва ради стає фактором ризику: блокується ухвалення рішень, сповільнюється робота з громадами, виникає вакуум управління.

Саме тому сьогодні влада Черкащини має зімкнути ряди і діяти спільно. Йдеться не про політичну лояльність, а про державну відповідальність.

Потрібна позаполітична кандидатура

Після відставки Підгорного найважливіше - узгодити позаполітичну кандидатуру, яка здатна відповідати викликам часу. Не «людина від партії» і не «чийсь компромісний варіант», а управлінець, який розуміє військову логіку, знає потреби громад, уміє працювати в системі кризового управління.

Така людина повинна бути готова до щоденних рішень, що стосуються енергетичної безпеки, оборони, гуманітарної допомоги - без затримок і політичних маневрів.

Сьогодні це не питання політичного впливу, а питання елементарної керованості регіону. Черкащина не може дозволити собі ще один місяць «в очікуванні» чи чергових кулуарних ігор.

Час для дорослих рішень

Якщо перші роки каденції Підгорного запам’яталися врівноваженістю, то його фінальний крок, на жаль, виглядає як втеча від відповідальності.

Але історія має властивість рухатися далі. І зараз перед Черкащиною стоїть нове завдання - показати, що відповідальність сильніша за емоції, а єдність важливіша за амбіції.

Область, яка витримала удари ворога, повинна витримати і цей внутрішній шторм - без скандалів, але з рішучими діями. І саме влада, депутати та громади мають показати, що Черкащина вміє тримати стрій не лише на передовій, а й у залі обласної ради.