Авіація залишається найшвидшим і найефективнішим способом транспортування вантажів, особливо коли йдеться про термінові, дорогі чи критично важливі поставки. Проте, коли йдеться про небезпечні вантажі, такі як хімікати, літієві батареї, легкозаймисті речовини чи біологічні матеріали, ситуація ускладнюється. Такі авіаперевезення вимагають не лише ретельного планування, а й особливо суворого дотримання міжнародних норм і стандартів.
Що вважається небезпечним вантажем та хто встановлює правила?
Небезпечні вантажі — це матеріали або речовини, які можуть становити загрозу для здоров’я людей, безпеки польотів або навколишнього середовища. До них належать вибухові речовини, токсичні гази, легкозаймисті рідини, корозійні агенти, а також батареї, медичні зразки чи певні хімічні сполуки. Щоб уникнути інцидентів у повітрі, всі ці вантажі повинні бути чітко класифіковані, задокументовані та упаковані відповідно до міжнародних норм.
Основні правила перевезення небезпечних вантажів встановлює Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO), а також Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA). Вони публікують щорічно оновлюваний IATA Dangerous Goods Regulations (DGR) — головний довідник для всіх, хто займається авіаперевезеннями таких вантажів. Він містить список дозволених до транспортування речовин, вимоги до маркування, пакування, документації та дій у випадку надзвичайної ситуації.
Основні етапи авіаперевезення небезпечного вантажу
Перший і один із найважливіших етапів — це класифікація вантажу. Вантажовласник повинен точно визначити, до якого з дев’яти класів небезпечних речовин належить товар, які мають бути заходи безпеки, яка упаковка дозволена. Наприклад, літієві батареї належать до класу 9 (інші небезпечні матеріали), і для них є окремі вимоги щодо обсягу, пакування та документації. Неправильна класифікація — поширена помилка, яка може спричинити затримки, штрафи або відмову у перевезенні.
Другий крок — пакування та маркування. Усі небезпечні вантажі мають бути розміщені в сертифікованій тарі, яка витримує вплив температур, тиску, вібрацій та інших чинників авіаперевезення. Крім цього, упаковка повинна мати чітке маркування: клас небезпеки, номер UN, знаки попередження та спеціальні інструкції щодо поводження з вантажем. Відсутність хоча б одного елементу маркування — серйозне порушення.
Завершальний етап — документальний супровід і передача вантажу до авіакомпанії. Це включає підготовку декларації відправника про небезпечні вантажі (Shipper’s Declaration), інструкцій для екіпажу та хендлінгового персоналу, а також перевірку всіх процедур на відповідність IATA DGR. Весь процес супроводжується ретельною перевіркою, і лише після цього вантаж допускається до навантаження на борт.
Як знайти надійного партнера для транспортування?
Перевезення небезпечних вантажів потребує високого рівня відповідальності, досвіду і точності, тому обрати логістичного партнера потрібно дуже уважно. Компанія мусить мати не лише сертифікацію IATA DGR, але й досвід із вашим типом вантажу, а також налагоджену комунікацію з авіакомпаніями та хендлінг-провайдерами.
Рекомендовано обирати компанії, які мають прозорий ланцюг обробки вантажу — від консультації й підготовки документів до доставки в аеропорт і пострейсового моніторингу. Наявність внутрішніх інструкцій, страхування, спеціалізованого транспорту та навченої команди — це показники високого професіоналізму. Ваш логістичний партнер повинен бути не просто виконавцем, а експертом, що гарантує безпечне проходження кожного етапу перевезення.
Українська компанія Consolline-Group допоможе організувати перевезення небезпечних вантажів швидко і без зайвих витрат. Тут ви отримаєте професійну консультацію щодо саме вашого кейсу. Компанія працює з більшістю класів ADR і може забезпечити доставку морським, авіа чи автомобільним транспортом з будь-яких куточків світу, за необхідності зробивши професійне пакування в сертифіковану тару.