У Великій Британії вирішили побороти тотальну необізнаність дітей щодо природи. Як саме вони збираються це робити? Чи це можливо? Читайте тут.

Багато дітей, життя яких проходить в межах міста, мають вкрай обмеженні знання про природу. Причинами такої ситуації є і інтернет-залежність, і дефіцит зелених зон у містах, перевантаження навчанням, мізерною кількістю часу, який діти проводять у компанії власних батьків. Крім того, у нашому суспільстві все більшої популярності набирає концепція дитиноцентризму. Звісно, такі тенденції, демонструють прогрес українців, але у цій ідеї, як і в кожній загалом, є певні прогалини. Так, серед основних проблем теорії дитиноцентризму — тотальна опіка над дитиною. Найбільше занепокоєння викликають позиції батьків подібні до такої «Нехай сидить дома та розважається гаджетами, зате в мене на очах, бо від ігор на вулиці нічого хорошого чекати не варто”. В результаті подібних батьківських страхів дитина не може повноцінно реалізувати свої пізнавальні потреби та отримувати новий досвід комунікації.

У великих містах в наш час діти сприймають технологію віртуальної реальності як щось буденне, а не екстраординарне, тоді як зустріч з живою коровою стає для них справжньою сенсацією. Діти дійсно не можуть зрозуміти, у чому полягає різниця у зборі врожаю огірків та буряків. Та і, врешті-решт, не всім дітям можна пояснити, що дерево з шоколадками біля будинку — утопія. Такі питання ставлять не лише діти, які відвідують дитячі садочки, подібні роздуми можна чути і з вуст дітей молодшого шкільного віку. Навіть після теоретичного обґрунтування та ілюстрацій у книгах, відповіді на питання все одно залишаються розмитими, складними, заплутаними, так і не дають можливості усвідомити як же все влаштовано насправді. Для сучасних дітей набагато легше назвати якими супер-можливостями володіє популярний мультиплікаційний герой, ніж перелічити овочі, які вони зазвичай отримують на обід чи вечерю у вигляді готових страв.

Більшість дітей вміють лише розпізнавати різні види тварин, ілюстрації яких вони бачили в книжечках (у кращому випадку), тому, коли вони бачать як з яйця з'являється курча, то дуже дивуються і перебувають у захваті від побаченого.

Та як же допомогти цьому поколінню?

Однак, такий стан справ можна виправити завдяки навчанню на лоні природи. Реалізація аналогічної практики вже почалася у Великій Британії. Уряд країни висловив занепокоєння з приводу поганої пристосованості учнів до відносин з природою. У результаті обговорення прийняли рішення про збільшення для учнів початкової школи числа занять просто неба. Мова ведеться не про звичайні уроки на свіжому повітрі, а про реалізацію практичних занять. У британському бюджеті закладено чималу суму – близько 10 млн фунтів стерлінгів для реалізації проектів по укріпленню річкових берегів, розведенню риб та пернатих учнями. Беззаперечно, багато хто ставиться скептично до подібних ініціатив, вважаючи таке застосування бюджетних грошей недоцільним, проте більшість висловлюється на підтримку цієї ініціативи, аргументуючи необхідність практичних занять.

Подібна практика вже відома у країнах Європи та Америці, однак то було щось на зразок уроків на лоні природи, які проходили один раз на місяць, тоді як британці планують перетворити навчання на природі на щоденну практику.

Від процесу отримання знань та навичок на вулиці очікують підвищення результативності роботи учнів, так як мозок буде отримувати набагато більше кисню, ніж в умовах аудиторних занять. Крім того, науковці схиляються до думки, що під час навчання на природі учні зможуть набагато довше концентрувати свою увагу на об'єктах вивчення (близько 2-х годин). Таким чином ефективність роботи зростає у рази.

Американськими вченими з Іллінойського університету було здійснено дослідження щодо зосередженості школярів на матеріалі, який надає їм вчитель, в залежності від локації де ця передача відбувається. Учасниками дослідження стали учні двох третіх класів – учні одного проводили заняття в аудиторіях, а інших – на природі, в парковій зоні. Після цього дослідники зробили порівняння і визначили чи були діти зосередженими та спокійними (підраховано число фраз, які вимовив педагог, на кшталт ”тихіше”, “до роботи”, “повернімося на місця” тощо). Результати продемонстрували, що рівень концентрації уваги учнів, заняття яких відбувалися у парку на 81% вище рівня учнів, які відвідували аудиторні заняття.

На перевиховання – у ліс

Діти, у яких виникають труднощі під час навчального процесу найчастіше виховується у сім'ях, які потрапили в складні життєві обставини. Саме через це, британські коледжі пропонують таким учням стати учасниками програми «Плем’я» (на кшталт наших пластунських таборів). Діти отримують навички розпалювання вогню, приготування їжі, будування хиж, збиральництва. На думку психологів ці вміння сприяють тому, що рівень напруги у дітей знижується, рівень самооцінки — зростає. Виживання у екстремальних умовах природного середовища дає можливість учням відчути себе набагато здібнішими, ніж в рамках шкільних уроків.

Десятки тисяч школярів та школярок об'єдналися для участі в різноманітних екологічних проектах, які мають на меті привити дітям любов до природи та піклування про неї. Діти займаються висаджуванням рослин на землі садків та городів, які вони створили власними руками. На даний момент більше 73 тис. дітей з різних населених пунктів Британії є учасниками програми «Спостереження за птахами». Діти отримують неабияку насолоду від того, що вони є своєрідними захисниками покращення екологічної ситуації або, навіть, впливають на число певних популяцій. Наприклад, школярі навчального закладу Y Pant змогли збільшили популяцію вимираючих болотних метеликів. Реалізувати це вдалося завдяки посадці саду із культур, насіння яких є привабливим для метеликів. А учні з Північного Уельсу надають допомогу у процесі розведення риб.

Українські діти та природа

Українці також переймаються питаннями екологічної безпеки та збереження природу, і, хоча, на відміну від британських реалій, українські освітяни не мають у своєму розпорядженні таких коштів, амбіції від того не менші. Школа, яка активно пропагує любов до природи і необхідність її збереження — Одеська школа-ліцей «Просвіта». Територія навчального закладу розташована в межах ландшафтного парку і складає 2 га зелених насаджень. Кожного дня учні відвідують уроки просто неба або ж в межах міні-ботанічного саду, де школярі спостерігають та проводять експерименти.

Учні київської школи №17 розробили компостер, який переробляє харчові відходи з харчового блоку. Результати переробки використовуються учнями для додаткового живлення грунтів у пришкільному саду. Учні виграли грант на розвиток свого стартапу і тепер підтримують інші школи в реалізації такої ж практики.

Для учнів Дніпровської вальдорфської школи досягнення гармонії у спілкуванні з природою — однин з пріоритетних напрямів навчальної діяльності. Рослини діоксинів виступають у якості друзів, а найбільш вагомий шлях здобуття інформації — опанування ремесла, яке допоможе вижити, якщо опинишся у умовах складного природного середовища.

Учні початкових класів Ужгородського економічного ліцею відвідують «лісові уроки». Допомагає їм у отриманні знань фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Вікторія Биркович. Діти просто неба займаються вивченням лікарських рослин, тамтешньої фауни. Також організовують конкурси і навіть відтворюють невеликі театралізовані дійства.

Маємо надію, що найближчим часом держава зможе надавати таку ж саму потужну фінансову підтримку, як уряд Великої Британії. І надзвичайно радісно, що незважаючи на фінансові труднощі є цілий ряд українських закладів освіти, які власними зусиллями створюють умови для підвищення екологічної свідомості юних українців.

Джерело: https://vseosvita.ua