Викладачка ЧНУ переклала Анну Ахматову українською (ФОТО)

Черкаська поетеса, викладачка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького видала збірку власних перекладів Анни Ахматової.

У черкаському літературному просторі з’явилася нова лірична зірка. Поетеса Ганна Синьоок потужно про себе заявила презентацією збірки перекладів творів Анни Ахматової «Стисла руки під темним серпанком» та вже п’ятою книгою власних поезій «Яблуневе сонце». Зустріч пройшла нещодавно у теплій творчій атмосфері в книжковому супермаркеті «Буквиця» за сприяння кафедри видавничої справи, редагування і теорії інформації та буккросинг-клубу «Freebook», – інформує прес-служба ЧНУ.

— Вибір творів Анни Ахматової для перекладацтва вочевидь був невипадковим, — поділилася враженнями з присутніми доцент кафедри української літератури та компаративістики ЧНУ ім. Б. Хмельницького Ганна Синьоок, — адже темою «культурного емігрантства» цікавилася давно — ще з часу написання кандидатської дисертації. Шлях до Ахматової був, либонь, скерований Згори — Богом, Долею. По-перше, ми з нею обидві Анни Андріївни. По-друге, кожна з нас — за знаком Зодіаку Рак. Випадково чи ні, але дехто з колег навіть вказував на зовнішню схожість. А згодом я й сама зрозуміла, що лірика Ахматової-Горенко органічно лягла мені на душу. Крім того, Анна Ахматова має українське коріння — її дід — Андрій Антонович Горенко — був вихідцем із Черкаського повіту Київської губернії.

Під час зустрічі звучали поезії Анни Ахматової в оригіналі та в українськомовній версії. Тож присутні могли оцінити, наскільки точно й глибоко поетеса змогла передати ахматівські настрої.

Привітати улюблену авторку прийшла й директор «Майстерні друку» Юлія Чабаненко. Вона зауважила:

— У Черкасах пишуть багато, але з того, що приносять для друку, дуже мало дійсно талановитих речей. Ганна Синьоок — це той справжній талант, багатогранний і глибокий. Переконана, що вона ще здивує нас своїми новими творчими здобутками.

Юлія Чабаненко і Ганна Синьоок (праворуч)

Гості вечора дякували авторці за те, що поділилася частинкою свого творчого світу і за поезії Анни Ахматової українською. Одна з учасниць заходу Марина Бугеря написала згодом у своєму аккаунті в соціальній мережі:

— Вірю, що Ваші переклади зроблять творчість класика «срібного віку» доступнішими та привабливішими для свідомих українців, молоді. Ваша поезія дуже жіночна, натхненна, метафорична. Зачіпає те, як Ви звертаєтесь до щемливих тем сьогодення: Революції Гідності і подій на Сході.

Назва однієї зі збірок поетеси — «Відчувати на дотик грозу». Гроза символізує зв’язок різних часових вимірів, неба і землі — це отой наймісткіший образ, який розкриває внутрішню сутність самої авторки. Колись один поет-колега порадив їй: «Заземляйся!» Та поетеса навіть і не думає це робити, а з вогником у темних глибоких очах вперто твердить:

Не дивуйтесь моїй щасливості.

Я дивуюся їй ще більше.

Доля має цікаві властивості:

З кожним роком – вона щасливіша.

Бо ж попереду ще багато яскравих творчих проектів. Найближчим часом авторка планує спробувати себе в прозі.