Як часто ви озираєтеся навколо, ідучи на роботу чи на навчання? Чи помічали ви, як багато в таких порівняно невеликих Черкасах матусь з колясками? Вони рідко кудись поспішають, адже мають у запасі три роки, аби поставити на ноги своїх чад. Та, не зважаючи на те, що часу у молодих мам доволі, потрібно не лише доглянути малюка, але й нагодувати чоловіка. Тому поки голова родини на роботі, черкаські господині мають свою.
Та чомусь справжнім випробуванням для черкащанок сьогодні є звичайний похід до магазину. Своєю історією поділилася молода матуся Валентина Пилипенко. Жінка з неприхованим обуренням згадує, як 23 грудня вона, разом зі своєю подругою та маленьким синочком, пішли до нового магазину «М’ясна хата», що на вулиці Рябоконя у місті Черкаси.
– Щойно ми відкрили двері, дві продавчині почали кричати: «З колясками заїжджати не можна! Лишайте їх на вулиці! В усіх супермаркетах є вивіски, що з колясками і собаками заходити не можна!» Чесно кажучи, у мене був справжнісінький шок. Як це з колясками не заходити? Куди ж дітей подіти? Залишити на вулиці? Також мене обурило те, що мою дитину працівниця «М’ясної хати» прирівняла до собаки.
Бажання щось купувати у Валентини зникло через вагомі на те причини. Та вона повернулась до магазину та попросила книгу скарг і пропозицій. Чомусь замість книги чи, бодай якогось, зошита, жінці люб’язно надали мобільний номер ніби то телефону керівника закладу.
– Коли я зателефонувала за номером, який мені дала продавчиня, то “керівник” підтвердила, що з колясками до магазину заїжджати дійсно заборонено. Тоді я й зрозуміла, що знову розмовляю з грубою і невихованою продавчинею, яка не пустила мене до магазину.
Після невдалої «розмови з директором» Валентина знову повернулася до магазину. Та і цього разу ні книги скарг та пропозицій, ні реєстраційних документів на магазин вона не отримала. Потерпіла самотужки знайшла номер телефону відділу кадрів і повідомила про інцидент, який з нею трапився.
– Переді мною щиро вибачалися і обіцяли покарати винуватців та виправитися. Також мене повідомили, що книга скарг та пропозицій на стадії підготовки в відділі маркетології, а реєстраційні документи – в бухгалтерії. Сподіваюся, що це дійсно правда, і ця неприємна історія не повториться вже наступного дня.
Працівники магазинів обклеюють вітрини застереженнями на кшталт «Вхід з собаками, морозивом та дитячими колясками забороняється»!Вони так пильно стежать, аби матусі-диверсантки не порушували цього правила, але чомусь забувають про елементарну людяність. Бо ж куди йти жінці, якщо дитину залишити немає з ким? Невже вона не має права зайти до магазину? Адже це не приватна власність. І якщо побоювання щодо собак виправдовують себе, то чим може зашкодити малюк, який ще навіть голову тримати самостійно не вміє, магазинові та його персоналу?
Та навіть переживши такий стрес, Валентина все ж не збирається сидіти вдома. Вона впевнена, що продовжить ходити і у «М’ясну хату», і у інші сумнівні магазини, аби бути в курсі того, як там приймають покупців.