Вистава «Шинель» за повістю М. Гоголя відзначена премією «Київська пектораль». Цей відомий твір адаптовано мовою сучасних виражальних засобів. Персонажа Акакія Акакійовича режисер «випускає» в рух сучасного міста, поміж хмарочосів, засилля рекламита транспорту, де пасажири з мобілками, від чого утворюється суцільний гул. Здавалося б, абсолютно неприйнятний контекст творів Гоголя. Майстерно вирішена режисером остання сцена вистави, коли герой взаємодіє зі скринькою з піском. Він виводить на склі слова з «казенних» паперів, а далі танцює,танцює навколо свого прозаїчного робочого місця в заметілі літер. Через подібні метафори відтворено задушливу атмосферу дрібного чиновництва. Вистава «Шинель» сприймається глядачами, як твір суголосний подіям сьогодення.