• Головна
  • Черкаський науковець дослідила «мову війни»: надмірна емоційність шкідлива
10:54, 10 вересня 2015 р.

Черкаський науковець дослідила «мову війни»: надмірна емоційність шкідлива

Надмірна емоційність журналістів і вживання таких слів як «ватники», «бандерівці», «рашисти» та інших може поглибити розкол в країні – вважають учасники круглого столу «Проблема «мови ворожнечі» в українських медіа», що відбувся в НСЖУ. 

3-го вересня Національна спілка журналістів України (НСЖУ) та Незалежна медіа профспілка України (НМПУ) в рамках співпраці із женевським Офісом Верховного комісара ООН з прав людини провели круглий стіл «Проблема «мови ворожнечі» в українських медіа».

У вступному слові модератор заходу, секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, що у ситуації конфлікту між Росією та Україною мова ворожнечі широко вживається в російських ЗМІ, особливо таблоїдах. Це є нагальною проблемою, тому в жовтні конференція на цю ж тему відбудеться уже на міжнародному рівні – спільно з колегами із РФ, які прагнуть засудити мову ворожнечі по відношенню до українців у російських ЗМІ.

Черкаський науковець дослідила «мову війни»: надмірна емоційність шкідлива, фото-1

 

«Ми часто говоримо, що слово – зброя. Але сьогоднішня наша конференція спрямована на доведення того, що слово це ще й інструмент роззброєння і примирення», - підкреслив пан Томіленко.

Учасники заходу - медіаексперти, редактори-практики та викладачі журналістики українських вишів - обговорили причини, приклади і наслідки використання hate speech в українських ЗМІ. Спікери констатували, що мова ворожнечі в наших медіа завжди існувала, проте активного вжитку набула з початку Майдану та згодом війни.  Учасники круглого столу також запропонували шляхи подолання цієї проблеми.

Черкаський науковець дослідила «мову війни»: надмірна емоційність шкідлива, фото-2

 

Завідувач кафедри журналістики Черкаського національного університету Тетяна Бондаренко провела дослідження «Післясмак мови війни: соціолінгвістичний вимір».

Вона опитувала молодь Черкащини щодо значення деяких висловів, які можна віднести до мови ворожнечі, зокрема «ватник», «жидобандерівець», «Путлер», «майдауни» та ін. Далеко не всі учасники опитування правильно розуміли значення висловів, однак більшість зазначила, що вважає використання подібної лексики небажаним в ЗМІ. Так, наприклад, опитані розуміють вислів «київська хунта»:

Черкаський науковець дослідила «мову війни»: надмірна емоційність шкідлива, фото-3

 

Президент Академії Української Преси Валерій Іванов підкреслив, що використання мови ворожнечі відкидає Україну від європейських орієнтирів.

«Треба дивитися, як в такому разі чинить Європа, а не думати, що ми дуже оригінальні. Ми не відповіли на виклики конфлікту. Українські ЗМІ почали працювати як своєрідний вид зброї. Це неприпустимо для демократичної країни. Вихід – включити професіоналізм, повернутися до стандартів», - вважає він.

Адже, відзначив пан Іванов, британські журналісти в умовах внутрішнього конфлікту в Північній Ірландії можуть бути максимально нейтральними,так само, як і іспанці, в країні яких також є сепаратистські настрої.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#війна #мова війни #круглий стіл #стіл
Оголошення
live comments feed...