У Черкасах є багато громадських та благодійних організацій, які допомагають переселенцям. Це і «Наш батальйон – «Укропський сухпай», який забезпечує переселенців продуктами. Мережа ЛЖВ, котра надає жінкам-переселенцям тимчасове житло та прописку. Біженці зі сходу, котрі мають єврейське коріння за допомогою звертаються в «Хесед-Дорот». В ціій організації їм надають щомісячно кошти на їжу, медикаменти та оплату житла. Небайдужими до внутрішньо переміщених осіб є і власники медичних закладів, супермаркетів та кафе. Є в нас і меценати, котрі надають переселенцям продуктові набори, але говорити вони про себе не хочуть. Кажуть, що добро потрібно робити непомітно.
Олександр Хворостяненко, переселенець із Луганська: «Мы как все переселенцы, прибывшие из той военной зоны, нуждались в помощи. Сюда мы приехали практически в тапочках и шортах. Оттуда уезжали на три недели с одной легкой сумочкой, а в итоге уже пошел второй год. Мы открыли душу Черкассам. Здесь, наверное, аура такая, и город прекрасный, люди прекрасные. К кому бы мы не обращались за помощью, какие бы вопросы не задавали, мы нигде не слышали «нет», или какого-то унизительного слова».
Найбільшим своєрідним майданчиком допомоги для переселенців у Черкасах став Центр Гостинності. У нашому місті, мабуть, немає таких біженців, які б не звертались сюди за моральною чи матеріальною допомогою.
«Ідея створення центру виникла в соціальних служб. Міська влада виділила приміщення, і зусиллями різних підприємців, підприємств, шкіл, різноманітних організацій був створений Центр Гостинності. Тут є 8 волонтерів, котрі на постійній основі безкоштовно працюють. Це все викристалізувалося із команди в 200 осіб, котрі працювали тут протягом року. За весь період роботи центру, у нас записано 3902 люди, котрі допомогли переселенцям через Центр Гостинності. Є благодійники, які не хочуть, щоб про них знали. Хтось думає, що таким чином він собі заробить якихось бонусів різних, хтось каже: «Я ж завтра теж можу бути переселенцем», ну а деяким людям просто небайдужі інші, тому вони й допомагають», – розповідає координатор волонтерів Центру Гостинності Андрій Руденко.
У Центрі Гостинності переселенці не лише отримують одяг та продукти, але й мають змогу випрати та випрасувати речі. Також у внутрішньо переміщених осіб є можливість відвідувати безкоштовні заняття з англійської мови та клуби для жінок і чоловіків. Окрім цього волонтери ЦГ влаштовують свята і табори для дітей переселенців. Координатор волонтерів Центру Гостинності Віктор Дивнич каже, що людям, котрі залишили рідні домівки в новому місті необхідна моральна та психологічна підтримка. У Центрі гостинності вони її також знаходять.