У Черкасах відкрився арт-простір (фоторепортаж)
Як писало наше інтернет-видання, пара юних режисерів театру із Харкова Ігор Магда та Світлана Дахіна ось уже півроку запроваджують свої проекти в Черкасах.
16 травня вони представили для загалу арт-простір – культурно-мистецький проект, аналогів якому в Черкасах досі не було. За словами митців, арт-простір – це приміщення, яке слугуватиме базою для проведення найрізноманітніших мистецьких, просвітницьких (лекції та семінари) та культурних заходів для усіх верств та субкультур міста. Та навіть це визначення не в змозі розкрити всього потенціалу, здавалось би зовсім не примітного будинку у провуку Ломоносова, 67. Власницею дому є черкаська майстриня та художниця Анна Пелих, що відома не лише картинами, а й неймовірними нитковими масками. Маски її роботиз’являлися у відомих шоу-програмах, танцювальних постановках та виставках.
– Ми довгий час у Черкасах жили в друзів чи знайомих. На початку березня познайомилися з Анею, і вона розповіла, що частина будинку, де вона мешкає, вільна. Звісно, ці кімнати потребували ремонту, бо, так склалося, що вони були покинутими на довгі роки, — розповідає Світлана Дахіна, — Сама ідея арт-простору, місця для занять з малювання, майстерні чи просто місця, де можна зустрічатися з людьми, у Ані виникла давно. Спочатку взялися за ремонт кімнати, де будемо мешкати ми вдвох, а потім – за всі інші. На день відкриття закінчили облаштовувати веранду та головну залу. На 3 кімнати у нас пішло півтора місяці часу. Залишися ще три кімнати, коридор і кухня. Окрім цього – подвір’я. У великій кімнаті буде майстерня для пошиву, малювання, тощо. В кутовій кімнаті плануємо поставити ліжка і там ночуватимуть люди, які у нас зупинятимуться. А на даху веранди в найближчому майбутньому Аня планує створити невеликий сад.
– Все, що твориться в цьому будинку, і все що вже є – направлено лише на розвиток мистецтва. Хотілося, щоб це було брендове місце Черкас. Щоб будь-який мандрівник міг тут зупинитися, наприклад. Це я маю на увазі людей, які їздять автостопом по країні, читають лекції чи семінари, маргіналів, — каже Ігор Магда.
– Чи були у вас якісь конкретні стилістичні бачення арт-простору?
– Ні, ми відштовхувалися саме від його функцій. А привнести в нього щось своє має право кожен відвідувач! Але діє одне правило: ти можеш пропонувати все що завгодно, та реалізувати мусиш це сам. Ось тобі фарби, ось тобі стіна – бачиш на ній голубів? Малюй!
Інформаційну та організаційну підтримку проекту на себе взяла новостворена мистецька група «Урбанан». Серед її цілей: поширення мистецтва у всіх його експериментальних та незвичних формах та зробити Черкаси брендовим туристичним містом. Як повідомили нам в «Урбанані», найближчим часом на базі арт-простору планують провести 4 заходи. Слідкувати за новинами арт-простору можна у спільноті “Урбанану” в соцмережах. Там же ви можете дізнатися, як долучитися до ремонту кімнат, прикрасти арт-простір та запропонувати власні ідеї.
– Чи є вже конкретні особистості, яких би хотіли обов’язково побачити в арт-просторі?
– Перше, що приходить на думку – це наші товариші із Харкова, якщо вони зможуть сюди приїхати з лекціями. Наприклад, в Харківському національному університеті імені В. Каразіна є викладач, що міг би прочитати тут захоплюючі лекції з астрономії, — ділиться з нами Світлана.
Як нам стало відомо, пара митців дуже скоро покине наше місто. Наступний пункт їхньої подорожі – Вінниця, дев’ятий Міжнародний фестиваль театрів ляльок «Подільська лялька». За тим, хлопець та дівчина хочуть відновити навчання в Харківському національному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського.
Запитали ми і про лабораторію автентичного танцю України, яку режисери планували презентувати сьогодні, на “Ніч в музеї”.
— На жаль, показати на “Ніч в музеї” перші наші наробки ми не зможемо. Цей формат не знайшов відгуку в організаторів сьогоднішнього дійства. Можливо, проект ми реалізуємо в Харкові, а потім привеземо його до Черкас, — кажуть вони, — Особливість такого типу танцю в тому, як знайти тонкощі спілкування з людиною мовою рухів. Або взагалі, як розмовляти з людьми без слів. Адже країн багато і у кожній своя мова. Для початку, єдиною спільною мовою можна зробити мову танцю, і ми поки збираємо базу зрозумілих усім людям рухів та знаків.