18 мобілізованих відправилися в навчальний центр з Катеринопільського та Тальнівського районів

У середу о сьомій ранку біля військкомату людно. З двох районів – Тальнівського й Катеринопільського до війська забирають 18 хлопців.

Катеринопільці стоять окремо – біля входу. Тальнівці з родинами – на вулиці. Мороз. Час від часу проводжаючі прогрівають свої автомобілі.

У холі військкомату кілька хлопців згадують свою армійську службу.
– Я в Києві служив. Зі мною було повно хлопців із Донбасу. Ну, корочу, Донецьк, Дебальцеве, Краснодон. Нормальні пацани. Правда, в лікарствах розбиралися краще за врача. Багато з них вже тоді на колесах сиділи.

– Ну, тепер можеш побачити своїх друзів через приціл, – сміються.
На капоті одного з автомобілів накривають стіл. Хлопці наливають по 100 грамів. Раптом із приміщення виходить замісник військового комісару Василь Довгополий.
– Так, хлопці, построїлися, зараз воєнком скаже щось підбадьорливе.

Шикуються. Воєнком Валерій Кудла робить перекличку. Замість 18 на місті 17. Пропажа знаходиться швидко – стояв на вулиці.

Голова райради Наталія Руснак наказує всім повернутися з війни живими й здоровими. Виконувач обов’язків голови РДА Володимир Гречка вручає кожному книжечку з набором молитов. Отець Михайло кропить мобілізованих свяченою водою.
Ще з півгодини чекають автобуса.

– Їхатимуть в Баришівський район в учебку, – каже Валерій Кудла. – Ще туди ніколи не їздили. Ця група перша.
Під’їжджає автобус. Сумки пакують в автобус. Обнімаються. Жінки й діти плачуть. Клянуть Путіна і його війну.
О 8-20 автобус бере курс на Київську трасу.
– Хоч би швидше той мир, – каже хтось.