Вчора в Оршанці в Навчальному центрі Державної прикордонної служби прощались із генерал-майором Ігорем Момотом. Цю людину називали живою легендою. Напевно, колись історія героїчного життя нашого земляка стане основою кіноепопеї, присвяченій нашій визвольній війні. Його ім’я ми будемо кожного року згадувати у день нашої перемоги. Але наблизити цей день ми повинні всі разом, не покладаючись лише на тих, хто зараз знаходяться на лінії фронту.
Прощаючись з героєм, голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко розповів, що коли Ігор Момот останнього разу їхав з Черкас, то просив зробити все, щоб не допустити на Черкащині подібних до Сходу подій. Напевно, і Ігор Момот, і Юрій Ткаченко знають більше за нас про наявність небезпеки навіть у нашому регіоні, інакше подібні питання не піднімалися б. І запобігти любим проявам антиукраїнських настроїв, а тим більше дій, повинен кожен з нас. Пильність, небайдужість, дисципліна – повинні стати для нас основними на цей час.
Загибель наших героїв загострює питання про перезавантаження нашої країни, а одним із наріжних каменів цього перезавантаження є питання про те, що робити із тими, чия діяльність зробила можливою сьогоднішню війну. На поховання Ігоря Момота прийшли ті, хто ще вчора радо співпрацював та представляв режим Януковича в Черкасах. Хоча саме їх вчорашній патрон є одним з фінансистів сьогоднішньої війни, а отже і загибелі наших героїв. Чи почуємо ми від них слова вибачення та каяття?
А поки що серце болить за тих, кого так раптово не стало поряд із нами, хто сьогодні знаходиться під вогнем, за тим хлопчиків, які завтра стануть новобранцями. Кожного дня, спілкуючись із тими, хто там, ми закінчуємо розмову словами: Бережіть себе! А тим, хто поклав заради нас своє життя, ми можемо повторити слова хрещеної мами Ігоря Момота: повертайся до нас ластівками повесні! |
