• Головна
  • Фахівці тестували молочні продукти
17:17, 1 вересня 2009 р.

Фахівці тестували молочні продукти

Результати вражаюче жахливі.

Молочні продукти, багаті на необхідні як дитячому, так і дорослому організму амінокислоти, кальцій, фосфор, вітаміни A і D, належать до найбільш функціональних і корисних компонентів здорового раціону. З- поміж десятків найменувань кефіру, йогурту, ряжанки, сиру, якими сьогодні щедро рясніють торговельні прилавки, кожен може легко собі вибрати щось до смаку. Ці молочні продукти належать до традиційних і сприймаються нами як «натуральні», в чому невтомно переконує і реклама, порівнюючи їх з домашніми. Та результати лабораторних досліджень Науково-дослідного центру випробувань продукції Укрметртестстандарту змушують замислитись над тим, чи дійсно молочні продукти, виготовлені за сучасними рецептурами і технологіями, корисні для здоров'я, особливо дитячого. Для лабораторних досліджень експерти обрали морозиво, йогурти, глазуровані сирки, масло і сметану вітчизняного виробництва, які найширше представлені у торговельній мережі. 44 протестовані зразки мали відхилення від стандартів, зокрема, містили немолочні жири, штучні барвники і консерванти.

Якість та безпека молочних продуктів в Україні регламентуються цілою низкою державних стандартів. Так, зокрема, вершкове масло, яке, до речі, в нашій державі підлягає обов'язковій сертифікації, згідно з вимогами ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови», має виготовлятись тільки з коров'ячого молока чи продуктів його переробки. Однак, як показали результати тестування, наявність у маркуванні інформації про те, що продукт виготовлений за державним стандартом, ще не гарантує його якості. У семи зразках вершкового масла експерти виявили немолочні жири, яких там не повинно бути. Найбільший вміст немолочних жирів мало вершкове масло торгової марки «Щодня»(м. Дніпропетровськ) – 30%, та «Дві корівки»(м. Радехів) – 25%. В решті зразків масова частка немолочних жирів склала 15%. Це вершкове масло «Фаворит» (Житомирська обл.), «Вершкова долина» (м. Житомир), «Прилуцьке» (м. Прилуки), «Наш молочник» (Хмельницька обл.). До речі, справжнє вершкове масло за нульової температури тверде, мов дошка, а візьмеш спред (саме так має називатись уся перелічена вище продукція) – пальці провалюються. У такий спосіб можна відрізнити підробку.

Не кращі результати показали і лабораторні дослідження морозива пломбір. Згідно з маркуванням і нормативними документами, за якими виготовлялось протестоване морозиво, воно мало містити виключно молочний жир. Та насправді, його частка в окремих зразках коливалась від 50 до 10%, решта – жири рослинного походження. Зокрема, це пломбір торгових марок «Світайс» (м. Рівне), «Геркулес» (м. Донецьк) і морозиво на молочній основі «Справжній український пломбір» (м. Дніпропетровськ).

До «чорного списку» експертів потрапила і сметана торгової марки «Щодня» (20% жиру), яка не містила жодного грама молочного жиру. Згідно із Законом України «Про молоко та молочні продукти», сметана є традиційним молочним продуктом виготовленим «з молочної сировини». Наші бабусі називали сметаною вершки з незбираного молока, які скисли природним шляхом. Але то було колись. Сьогодні ми здебільшого купуємо суміш молочного порошку, води, стабілізаторів, пластифікаторів і гомогенізуючої речовини, яка власне і робить масу однорідною.

Сучасні «алхіміки» вже не шукають «філософський камінь», бо винайшли інше джерело стабільного прибутку – харчові добавки, штучні барвники і консерванти. Ці «інгредієнти» широко застосовуються сьогодні при виробництві морозива, йогуртів, глазурованих сирків, основною групою споживачів яких є діти.

Сорбінову кислоту (Е200) експерти виявили у 8 зразках глазурованих сирків і 15 зразках йогуртів. У тому числі цей консервант містили і окремі види біо- та біфідойогуртів. Загалом, приставка «біо» чи «біфідо» означає, що продукт містить біологічно активні компоненти, такі як молочнокислі, ацидофільні або біфідобактерії, а відтак – допомагає нормалізувати мікрофлору травної системи, покращити обмін речовин, підвищити імунітет. При цьому в одному грамі такого продукту, згідно з ДСТУ 4343:2004 «Йогурти», має бути не менше 107 «живих» клітин молочних бактерій (дивіться абревіатуру КОЕ), а його термін придатності не повинен перевищувати 14 діб, бо чим довше зберігається йогурт, тим менше в ньому залишається корисної мікрофлори. Тому деякі виробники намагаються «продовжити життя» біопродуктів за допомогою консервантів. Зокрема, сорбінову кислоту містять біо-йогурти «Полуниця» торгових марок «Біобаланс» (м. Київ) та «Добряна» (м. Київ), а також біфідойогурт «Біфілайф» торгової марки «Роменська» (м. Київ).

Ще одним «сюрпризом» більшості йогуртів і глазурованих сирків є штучні барвники: жовті ( Е102, Е110), червоні (Е122, Е124), сині (Е131, Е133). Щоб колір був більш яскравим і насиченим, у хід можуть іти відразу декілька барвників. Та найчастіше вони потрапляють до йогуртів і глазурованих сирків разом з фруктовими наповнювачами. Найбільш «розфарбованими» виявились глазуровані сирки «Премія» (м.Львів), «Добряна» і «Fibo» (м. Київ) та йогурти «Фаворит» (м. Прилуки) і «Щодня» (м. Дніпропетровськ).

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оголошення
live comments feed...