Черкаські велетні

Люди високого зросту завжди виділяються з-поміж інших. Вважається, що серед них завжди більше людей добрих, чуйних, і лише деякі "велетні" звикли дивитися на решту людей "звисока". Як живеться тим, хто завжди на видноті? "Прес-Центр" вирішив поцікавитися у черкаських гуліверів, у чому переваги й недоліки їхнього зросту.

Чигиринський велетень

Високі люди сприймаються оточуючими досить неоднозначно. Одні вважають їх дуже красивими, інші бояться, хтось насміхається, а дехто співчуває, адже у них виникає немало труднощів.

Чигиринський гулівер – голова Чигиринської райдержадміністрації Петро Литвин, якого в районі жартома називають Півторапетра, не шкодує, що його зріст 2 м і 5 см.

– Мені дуже комфортно, і зріст не заважає, – говорить Петро Микитович. – Я з дитинства корову пас, яка давала дуже смачне молоко. Пив його з білим хлібом та медом тричі на день, тому, напевно, такий і виріс. А ще у мене дідусь Юхим був, якого теж було за два метри, можливо, у нього вдався.

Пан Петро має трьох братів та двох синів, які теж немаленького зросту, а його брат Василь майже такий же високий, як і він. Дружина у Петра, до речі, набагато нижча за нього. Кажуть, високим важко знайти собі одяг та взуття потрібного розміру, складно підібрати ліжко, але Петро Микитович цим надто не переймається.

– Я шию собі одяг на замовлення, а кравчиня знає мою статуру на пам'ять, навіть мірки з мене вже не знімає. Я лише фасон та колір тканини обираю. З взуттям проблем теж не маю, бо туфлі чи кросівки 46-го розміру сьогодні можна купити без проблем. А ліжко собі замовив завдовжки 2 метри 10 сантиметрів – тому мені вистачає, – розповідає Петро Литвин. – Щоправда, іноді б'юся лобом об дверні лутки, бо часто натрапляю на дуже низькі. У мене навіть умовний рефлекс виробився – завжди пригинаюсь.

Голова Чигиринської райдержадміністрації служив в армії у прикордонних військах, раніше спортом займався – ядро штовхав, бігав. А коли жив у селі Матвіївці й тримав господарство, то найкращим спортом для нього було косіння.

– Пам'ятаю, як вийдеш у поле з косою, то після двох-трьох годин праці й силу в руках відчуваєш, і настрій піднімається. На жаль, зараз не маю такої можливості, увесь час забирає робота, – каже Петро Микитович.

Високих найбільше у спорті

Вважається, що найвищих людей можна побачити на матчах волейболістів чи баскетболістів. "Прес-Центру" вдалося поспілкуватися з двометровим гравцем черкаської волейбольної команди "Імпексагро Спорт Черкаси", студентом ЧАПБ ім. Героїв Чорнобиля Олександром Гребенюком, який крім волейболу займався бальними танцями та веслуванням на каное.

– У свої 20 років я й досі росту, зараз мене без взуття рівно 2 метри, але хо-тілося б, щоб ще сантиметрів п'ять додалося, – розповідає Саша.

"Геркулесової" каші, від якої нібито швидко ростуть, Олександр не любить з дитинства. Йому найбільше подобаються м'ясні страви.

– Через великий зріст я маю майже всі речі спеціально замовляти. У наших магазинах дуже важко знайти светри з довгими рукавами чи належні брюки. І у вітчизняні автівки типу "Славути" ледь поміщаюсь. Проте я дуже помітний і мені завжди всіх видно, навіть навшпиньки вставати не потрібно, – розповідає Олександр Гребенюк.

Окрім хлопців, високими, звісно, бувають і дівчата. Зокрема черкащанка Ірина Горденко майже досягла зросту 1 м 90 см. Дівчина – колишня спортсменка, займалась плаванням та волейболом, зараз пішла зі спорту та працює продавцем у магазині.

– Раніше я дуже комплексувала через свій зріст, наприклад, коли мене просили дістати щось із високої полиці, – розповідає 22-річна Іра. – Проте зараз все влаштовує. Інколи, дивлячись на мене, знайомі низенькі подружки кажуть, що хотіли б бути високими. Мене навіть у волейбольну команду через мій зріст запросили – тренер на вулиці побачив.

Як нам вдалося дізнатися, дівчина не любить високих хлопців, тому коханий в Ірини нижчий за неї. Одяг та взуття собі знаходить без проблем, лише модельні речі доводиться замовляти в ательє. Дівчина дуже любить носити взуття на підборах. Іра зізнається, що колись їй пропонували займатися модельним бізнесом, але через страх перед сценою вона відмовилась. -

ПЛЮСИ І МІНУСИ ВЕЛИКОГО ЗРОСТУ:

Плюси:

– високі люди виділяються з натовпу;

– жінки більше люблять високих чоловіків;

– маючи високий зріст, можна без проблем закрутити лампочку чи дістати щось із горішньої полиці;

– кар'єра волейболістів, баскетболістів та моделей залежить від зросту;

– високі набагато швидше ходять, а енергії витрачають як усі.

Мінуси:

– не завжди знайдеться одяг та взуття потрібного розміру;

– ліжко потрібно замовляти під себе;

– незручно їздити в машинах, тролейбусах та маршрутках;

– у потягах можна впасти з маленьких полиць;

– високим дівчатам важко знайти собі хлопця;

– іноді важко проходити у двері.

ДОВІДКА "ПРЕС-ЦЕНТРУ":

Нині найвища людина у світі живе у селі Подолянці Чуднівського району на Житомирщині. Це Леонід Стадник, якому 39 років. Зріст чоловіка 2 м 54 см. За професією він зоотехнік. Прізвище українця внесене до Книги рекордів Гіннеса. Попереднім рекордсменом був китаєць Бао Сішунь, нижчий на 18 см.

Високе кохання

Найвищу подружню пару створили канадійка Анна Свон і американець Мартін Бейтс. Вони одружилися 18 червня 1871 року. Зріст нареченої був 2 м 27 см, нареченого – 2 м 20 см.

Найвища пара викликала неймовірну цікавість суспільства, англійська королева Вікторія запросила їх до Букінгемського палацу. На їхньому весіллі гуляла уся лондонська знать. Згодом сім'я придбала ферму в Огайо. Побудували будинок на 18 кімнат. Висота стелі була 4 м 25 см, а висота дверей – 3 м 60 см. Меблі виготовляли на замовлення. Їхнє ліжко мало довжину 3 м 40 см і ширину 2 м 10 см.

Анна померла у 42 роки від серцевої недостатності. Труну замовили в іншому місті. Майстер подумав, що виникла плутанина, і надіслав домовину стандартних розмірів. Довелося повторити замовлення. Щоб не було подібних проблем у майбутньому, Мартін заздалегідь замовив для себе труну необхідних габаритів. Вона потім 30 років зберігалася в його сараї.

Рекордсмен за зростом

Найвищою людиною всіх часів і народів вважається Федір Махов з Білорусі. Його зріст сягав 2 м 85 см. У його чобіт могла заховатися 12-річна дитина.

Народився гігант 6 червня 1878 року. Батьки його були середнього зросту.

Якось на ярмарку височенного хлопця помітив власник цирку німець Отто Біліндер. Він умовив Федора стати артистом. На арені Федір розбивав цеглу, гнув підкови, піднімав майданчик з трьома музикантами, що грали веселу мелодію. На його виступах завжди був аншлаг. Коли Федір заробив достатньо грошей, повернувся додому. Купив у поміщика маєток, вирішив одружитися. Наречену знайшли насилу – погодилася учителька Єфросинія Лебедєва. Жінка мала зріст 1 м 85 см. Жили вони дружно, мали 5 дітей. Зростом вони вдалися в матір.

З Німеччини Федору без кінця йшли запрошення повернутися в цирк. Він погодився тільки коли імпресаріо пообіцяв 5 тис. рублів щорічно і повне утримання. Сім'я мандрувала світом. Артиста приймав канцлер Німеччини, Папа Римський, президент США Теодор Рузвельт.

Помер гігант 28 серпня 1912 року від запалення легень