Чи варто перейменовувати вулиці Черкас іменами загиблих АТОвців?

Черкащани досі не визначились, чи потрібні їм назви вулиць на честь АТОвців. Станом на кінець липня 2017 року, в зоні АТО загинули 26 жителів Черкас. На їхню честь у місті вже названі 12 вулиць. Ще по 6-ти перейменуваннях напередодні відбулися громадські обговорення. Думки експертів у питанні, чи варто продовжувати перейменовувати вулиці Черкас саме на імена загиблих черкащан, розділилися. Мовляв, ніхто не може спрогнозувати, скільки ще триватиме війна та скільки жертв вона принесе, – розповідає ВІККА.

Серед тих, хто підтримує заміну старих назв вулиць на імена АТОвців, – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Східноєвропейського університету, член топонімічної комісії Сергій Шамара.

– Коли розглядалася тема про найменування вулиць іменами героїв АТО, то постало питання, а скільки ще таких вулиць взагалі потрібно буде перейменовувати? Була, та й залишається засторога, що не варто перейменовувати всі вулиці іменами загиблих людей. Треба зробити для них місце пам’яті. Тепер ми рухаємося в контексті дерусифікації і розімперення культурного простору Черкас. Адже співвідношення у назвах вулиць між постатями російсько-радянської історії та української минувшини зараз 4 до 1. І якщо постає питання ідеологічне: нашими героями будуть називатися вулиці чи "русского мира", то я однозначно виступаю за загиблих хлопців із АТО, – пояснив Сергій Шамара свою позицію.

При цьому він підкреслив необхідність створення сучасного путівника Черкас із новими назвами, з обов’язковим поширенням його серед громадськості.

Відома черкаська волонтерка Оксана Циганок , у свою чергу, закликає називати черкаські вулиці нейтральними назвами з позитивним і зрозумілим кожному сенсом. Вона не проти, щоб на карті Черкас з’явилися вулиці Грушева, Вишнева та Черешнева.

– Останнім часом всі події, що відбуваються у нашому житті, намагаються політизувати. Це трапилося і з загиблими воїнами АТО. Наразі швидко викреслюється радянська історія і прізвища, що були з нею пов’язані. Вписуються нові імена – героїв, яких ми знаємо сьогодні. При цьому АТОвці, з якими я спілкуюся, просять, щоб ми були обережними у визначенні героїв. Звісно, для їх батьків та близьких вони герої. Їх пам’ять потрібно вшановувати на міському рівні. Але ж видатні вчинки робилися і тими, хто повернувся з АТО живим. Як порівняти їх значимість?, – зазначила вона.

Оксана Циганок звертає увагу на те, що війна ще не закінчена і невідомо, як повернеться українська історія, як будуть оцінюватися події сьогодення у майбутньому. Тож вона закликає сконцентруватися на тому, що б об’єднувало громадян.

Топоніми Черкас мають відображати всі періоди історії міста. На цьому наголошує український археолог, співавтор топонімічної концепції Черкас Михайло Сиволап.

– Родичі загиблих в АТО добилися, щоб їхніми іменами назвали вулиці. І цей процес уже пішов. Гадаю, він буде невпинним. Але війна триває і, можливо, у нас не вистачить вулиць. У той же час є назви, які вже змінювати не можна. Це старовинні дореволюційні назви, або ті, що відображають історію. Як, наприклад, вулиця Кривалівська, Казбетська. Вони собою закріплюють мікротопоніми міста, – пояснив фахівець.

На його думку, радянський період теж має відображатися в топонімах.

– Але не у назвах на честь окупантів, а в назвах на честь борців з окупацією. В радянський час у Черкасах перейменували всі вулиці, окрім Розкопної. З якоїсь причини вони її пропустили? Тому це й називали тоталітарним режимом – тотально та повністю все змінювалося. Зараз же ми розглядаємо та обговорюємо всі назви, – розповів Михайло Сиволап.