Черкащанка з рідкісною хворобою бореться за життя… у спортзалі (ФОТО)

У Марини Діхтяр форма раку, якою хворіють менше ніж одна людина на мільйон. Лікарі півтора роки не могли визначити, що з нею. А коли з'ясували, то зізналися, що майже нічим допомогти не здатні. Вона обрала рідкісний спосіб вижити: замість хіміотерапії – спортзал. Тимчасом відведений їй лікарями термін уже давно вийшов, – розповідає ВІККА.

Спортсменка, психолог і відважна дівчина Марина Діхтяр розповіла журналістам Depo.ua приголомшливу історію своєї боротьби. Вона працювала в будівельній компанії, мала непогану зарплатню, велике коло друзів і майже все, чого хоче сучасна жінка. Поки навесні 2014 року не відчула, як всередині, у череві, щось розростається і болить. Місяць за місяцем ставало все гірше, вона не могла працювати, їсти, спати.

Півтора роки тому Марині поставили діагноз – перитонеальна мезотеліома. Цьому передував майже рік ходіння по лікарях – вони ніяк не могли визначити, що з нею. Потім зізналися – не знають, що робити. Можна хіміотерапію, хоча не факт, що допоможе… Але в Україні – це єдиний можливий спосіб лікування.

Марина не опустила руки. Вона взялася за гантелі і замість хіміотерапії пішла в спортзал. Півтора роки дівчина боролася з хворобою тільки власними силами, займалася спортом, укріплювала організм і збирала гроші на операцію. 28 червня вона має їхати оперуватися в Німеччину. Залишилося зібрати тільки 15 тисяч євро. Інакше не пропустять на лікування в країну ЄС.

– Спочатку я сприймала спорт як боротьбу зі своєю хворобою. Я заперечувала її, я не бажала це приймати, – розповідає Марина. – Потім один психотерапевт мені сказав: дивись на нього, як на спосіб стати здоровішою. З того моменту я стала сприймати спорт як приємне зайняття. І вирішила собі красиву попу накачати (сміється).

Зараз я не приймаю жодних ліків, п'ю вітаміни, хоча через те, що хвороба в череві, вони майже не засвоюються. Було кілька сильних нападів болю. Коли терпіла, коли знеболювальне пила. Лікар сказав терпіти, мовляв, ми зараз випишемо більш сильні препарати, а що як потім вам стане гірше, а вони вже через звикання не діятимуть. Ну добре, терпи то й терпи. Справляюся.

Я не дотримуюся дієт. Кажуть, що вуглеводи і білки онкохворим не можна, бо ракові клітини харчуються білком і глюкозою. Але якщо я не буду їсти, я не зможу займатися спортом.

Я от вчора думала: харчуватися правильно, всього дотримуватися і проживеш… Ну скількись там проживеш. Я не хочу присвятити все своє життя цій хворобі і жити для неї.

Я засмагаю, хоча лікарі онкохворим це забороняють. Мовляв сонце викликає рак шкіри. Вважаючи скільки я раніше засмагала, я мала би захворіти на рак шкіри. А ті, кого я знаю з меланомою, майже не засмагали…

Комп'ютерна томографія показала, що хвороба прогресує, кількість рідини збільшується, тому я усе ж таки вирішила робити операцію. В Україні сказали, що в нас таких не роблять, шукайте за кордоном. В Ізраїлі лікарі також були не певні в тому, що знають, як лікувати. Ізраїльський онколог мені зізнався, що готувався до консультацій по Інтернету. Ну, класно…

Зрештою, вирішила оперуватися в Німеччині.

Вчора зробила передплату – 65 тисяч, ще 15 залишилося – на реабілітацію (розмову ми записували у п'ятницю, 9 червня – ред.). Коли документи треба подавати і ти розумієш, що ось воно, вже й дату призначено (28 червня – ред.), припиняєш нервувати. Але я розумію, що грошей не вистачає і якщо не знайду – доведеться відкладати операцію.

Згідно з протоколом, мені мають видалити уражені частини товстого і тонкого кишечника, репродуктивні органи, жовчний міхур. Я дуже боялася, що видалять репродуктивні органи, бо в мене немає дітей, а я їх хотіла, навіть проходила обстеження. Мені тоді сказали, що все добре, вже купа яйцеклітин визріває.

А в мене там щось інше визрівало…

Потім сказали, що видалять пряму кишку. Це мене також спочатку ввело в ступор, бо коли видаляють, то трубку виводять через живіт. Але через пару місяців я вже і на це була згодна, люди ж якось із таким живуть. Але сподіваюся, що без цього обійдеться. А якщо не обійдеться, я знаю, що іноді виводять на якийсь час, а потім можна зробити пластику.

Діагностика нічого не показує, вони тільки коли мене розріжуть знатимуть, які органи уражені. Наразі я тільки розумію, що об'єм операції буде великий і триватиме вона близько 16 годин.

Зараз я одна. Це не мій вибір. Всі, хто зі мною спілкувався раніше, кудись поділися. В нашому суспільстві раку настільки бояться, що бояться спілкуватися і з тим, хто на нього хворий. Бояться, як колись СНІДу, прокази і чуми.

Просто в нас його так лікують, що це капець. Хто вижив, тому дуже пощастило. Мало кому навіть з першого разу поставили діагноз! Людина приходить ще з маленькою пухлиною, а її запевняють що все в рамках норми. І потім вона поверталася вже з метастазами. Це пофігізм чи що, я не знаю…

Я зустрічала і нормальних лікарів. Діагноз, через півтори роки митарств, мені поставили лікарі – переселенці з Донбасу, коли я прийшла до них із величезною стопкою паперів. Саме вони зробили УЗД, направили мене до хірургів, зробили КТ, лапароскопію, дослідили рідину. Трясця, це ж можна було зробити і два роки тому!

…Про причини хвороби кажуть, що це скоріш за все через азбест. В Європі і США він заборонений. В нас його досі використовують багато в чому, наприклад в шифері, плитах, трубах. Отрута могла потрапити в організм у дитинстві, в нас неподалік був цегляний завод.

Я вірю, що все в житті відбувається на краще. Те, що зі мною сталося – урок про те, що треба любити себе, поважати себе, дослухатися до себе. Більшою мірою я його вже засвоїла. Це не прояв Его – як ти ставишся до себе, так ти ставитимешся і до інших. 2014 року в мене були проблеми в особистому житті, і моя тодішня робота мені вже в печінках сиділа, я хотіла щось змінити, але боялася: розірвати стосунки, звільнитися.

І життя дало мені такого великого копняка… Все вирішилося само собою .

11 червня, коли Україна святкувала чесно зароблений безвіз, Марині відмовили у праві відвідати Німеччину, доки вона повністю не сплатить рахунок за лікування і реабілітацію. Тож, якщо до 28 червня не збереться 15 тисяч євро, життєво необхідну операцію доведеться відкладати на непевний час.

"В будь-якій незрозумілій ситуації – іди качай попу. І я піду", – написала вона на своїй сторінці у Facebook. Марина, як завжди, не скаржиться.

Якщо у вас з'явилося бажання допомогти Марині Діхтяр, ось картки для надання допомоги:

Банк Аваль: 4188 3726 6297 0275

ПриватБанк: 5168 7423 5913 4404

Western Union: Maryna Dikhtiar

PayPal: [email protected] (обрати send to family / friends і вказати Help to Maryna)

http://vikka.ua
черкаси марина діхтяр мезотеліома рак
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Суспільство
Фотосесія рятувальників із безпритульними котиками на календар – частина соціального проєкту "Друзів не купують". Його заснували волонтери. Так хочуть допомогти знайти дім для тварин. Кицька Чайка полюбила свого рятувальника з перших хвилин фотосесії. Замість того, щоби позувати – лізе з обіймами. Її партнер Владислав намагається налаштувати кішку на фотосесію, а вся знімальна група – брязкотить іграшками біля камери, та це не допомагає. А от маленьке сліп...
Кримінал
Раніше судимий за корисливі злочини 28-річний черкащанин, з метою власного матеріального збагачення, незаконно збував наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон та сильнодіючий лікарський засіб – димедрол на території міста Черкаси. Встановивши наявність достатніх доказів у вказаному кримінальному провадженні, збувачу наркотичних та лікарських засобів повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 3...
Кримінал
2 серпня на лінію 102 надійшло повідомлення про те, що в м. Черкаси по вул. Б. Вишневецького, протягом ночі здійснено незаконне заволодіння авто Hyundai Tucson. Авто 2015 року випуск, білого кольору. Номерні знаки: СА 8320 CМ. Ще одна крадіжка трапилася вночі 30 липня по бульвару Шевченка. Зловмисники незаконно заволоділи автомобілем Nisan X-TRAIL 2019 року випуску, білого кольору, номерні знаки: СА 0201 НВ. Усіх, хто бачив зазначені авто або має якусь інф...
Новини компаній
На вулицях наших міст все частіше можна зустріти людей, які прямують на електросамокатах. Виникає питання, чому цей вид транспорту набуває все більшої популярності. В чому секрет? Життя у великих містах не мислима без пересування, кожен сам вибирає яким чином йому доїхати з точки А в точку Б. Якщо врахувати, що в центрах великих міст середня швидкість пересування часто не перевищує 15 км / год., то електросамокати дозволять переміщатися швидше, економніше...
Культура
Як інформує Антена, в Черкасах відбувається грандіозний мотофестиваль "Дахнівська Січ". Сотні байкерів проїхали містом та зупинилися на Соборній площі. Фестиваль проводиться щорічно в перші дні серпня на території дитячого табору "Орлятко". Байкери з усієї України та Європи котрий рік поспіль відвідують Черкаси.
Пригоди
За інформацією Черкаського міськрайонного відділу ДСНС, 4 серпня близько 00:55 в місті Черкаси на вулиці Гвардійській виникла пожежа у житловому будинку. По прибуттю на місце події було встановлено, що вогнем охоплена покрівля будинку на площі 100 кв.м. О 01:42 пожежу локалізували, о 01:58 – ліквідували, не допустивши поширення вогню на поруч розташовані споруди. Вогонь знищив покрівлю на площі 100 кв. м. та речі домашнього вжитку. Загиблих або постраждали...
Кримінал
За публічного обвинувачення Черкаської місцевої прокуратури Соснівський районний суд м. Черкаси визнав місцевого жителя винним у скоєнні розбійних нападів, крадіжок, заволодінні транспортним засобом і пограбуванні неповнолітнього та призначив покарання - 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. Прокурори в суді довели, що обвинувачений упродовж січня 2019 року – червня 2020 року скоїв ряд злочинів, пов’язаних із...
Спорт
Як інформують у міськраді Черкас, на другому поверсі приміщення колишньої тютюнової фабрики (вулиця Благовісна, 170) працює муніципальний зал для занять єдиноборствами. «Зал був відкритий 7 жовтня минулого року. Ми дуже вдячні міському голові за те, що дав нам змогу тренувати дітей в таких прекрасних умовах», - говорить Олексій Назаренко, тренер з дзюдо. «Чудово, що в центрі міста зробили таку залу, нині тут займається близько 110 дітей. Набір іде, місця є...
Пригоди
Як інформують у патрульній поліції Черкаської області, 28 липня неподалік Черкас, на автодорозі Н-16 Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань, сталася ДТП. Вантажівка з’їхала з дороги, внаслідок чого, транспортний засіб отримав механічні пошкодження та висипалося зерно. Водій не постраждав. Він відмовився від оформлення адміністративних матеріалів й повідомив, що самостійно справиться із ситуацією, що склалася. Поліцейські забезпечили охорону місця події, а та...