Спертися на воду. Чому українська гідроенергетика повинна отримати друге дихання

Державна компанія "Укргідроенерго" в минулому році збільшила виробництво електроенергії на третину, заробивши при цьому понад 2 млрд. гривень чистого прибутку повідомляє www.dsnews.ua. В майбутньому саме додаткові потужності можуть послужити базою для збільшення енергетичної безпеки і розвитку "зеленої" енергетики.

Копійка до копійки

Минулого тижня практично пройшла непоміченою новина про те, що компанія "Укргідроенерго" отримала безумовно-позитивний висновок за результатами аудиту її фінансової звітності, який провела міжнародна аудиторська компанія BDO International – п'ята в світі після так званої "великої четвірки" аудиторів. На практиці це означає, що фінансовий звіт, який ПАТ "Укргідроенерго" формує за міжнародними стандартами (IFRS) – об'єктивний і правдивий.

Згідно зі звітом, компанія "Укргідроенерго" в минулому році продемонструвала позитивну динаміку виробництва – вироблення електроенергії в порівнянні з 2015 роком зросло більш ніж на третину – до 8,7 млрд. КВт-год. і на цей рік також заплановано зростання обсягів виробництва – до 10,8 млрд. кВт-год.

Зростання виробництва зумовило і істотне поліпшення фінансових показників – минулий рік компанія закінчила з чистим прибутком у розмірі 2,21 млрд. грн, тоді як в 2015 році цей показник становив 1,09 млрд. грн, а в 2014 році – 0,476 млрд. грн.

Однак зростання прибутку було досягнуто не тільки за рахунок збільшення вироблення електроенергії. "Ми зосередилися на ефективному використанні власних ресурсів, дотриманні розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і позикових коштів. Ця політика приносить позитивні результати. Прибутковість зростає, незважаючи на зростання витрат внаслідок девальвації гривні, а також значне підвищення обов'язкових податків і зборів", - прокоментував результати роботи компанії генеральний директор Ігор Сирота.

Компанія за минулий рік також поліпшила свою платоспроможність – якщо в 2015 році коефіцієнт платоспроможності становив 0,36, то в минулому році – вже 0,80. "Ми продемонстрували, що навіть в складних умовах наша компанія може генерувати грошові активи для здійснення всіх необхідних платежів", - сказав Ігор Сирота.

Незважаючи на те, що підприємство протягом багатьох років привертає інвестиції на реалізацію проекту "Реабілітація гідроелектростанцій", частка довгострокових зобов'язань в сукупному обсязі пасивів станом на кінець минулого року склала лише 6,7%, що знижує чутливість компанії до валютних ризиків, повідомила компанія "Укргідроенерго".

Мала штучка червінчик, а ціна велика

Виробництво електроенергії гідроелектростанціями в загальному обсязі в Україні порівняно невелике: якщо всього в Україні було вироблено 154,8 млрд. КВт-год, то атомні електростанції виробили 81 млрд. КВт-год, теплові – 56,6 млрд. КВт-год, а гідроелектростанції – тільки на третьому місці з обсягом в середньому 10 млрд. кВт-год.

Однак незважаючи на третє місце за обсягами виробництва, електроенергія від ГЕС і ГАЕС – одна з найбільш затребуваних. Гідроелектростанції використовуються для покриття пікових періодів споживання енергії в періоди ранкового і вечірнього максимуму, тобто в моменти найбільших навантажень на енергосистему, коли швидкість включення в систему грає вирішальну роль.

При цьому ГЕС і ГАЕС можуть більш оперативно відреагувати на зростання попиту, оскільки якщо теплової генерації для включення і видачі в енергосистеми 1 тис. МВт потужності потрібно від двох до чотирьох годин, то гідроакумулюючій станції достатньо всього лише семи хвилин. "Укргідроенерго" – це якраз той ресурс, який може дуже оперативно відреагувати на збої в енергосистемі і зберегти її баланс.

При цьому електроенергія гідроелектростанцій дуже конкурентна за ціною в порівнянні з іншими регулюючими потужностями – з квітня тариф на електроенергію ГЕС, що відпускається в ринок, встановлено на рівні 53 копійки за 1 кВт-год, тоді як для теплових електростанцій він становить 190 копійок за 1 кВт-год. Більш активне використання ГЕС і ГАЕС замість теплових блоків (там де це можливо) вигідно і для кінцевого споживача, і для промисловості, оскільки це дозволить випускати більш конкурентоспроможну продукцію.

Проект Канівської ГАЕС

Без води - нікуди

Роль гідроелектростанцій все більше зростає в умовах, коли Україна вже відмовилася від використання газу для вироблення електроенергії через його дорожнечу, а також намагається диверсифікувати поставки вугілля через припинення його постачання з окупованих територій.

Український уряд вже підняв питання про те, щоб в майбутньому відмовитися від поставок вугілля з Росії, оскільки це джерело дуже ненадійне. Тому більш активний розвиток гідроенергетики здатен заощадити великі обсяги палива. Згідно з Програмою розвитку гідроенергетики до 2026 року, робота тільки трьох гідроагрегатів діючої Дністровської ГАЕС дозволяє українській енергетиці заощадити в рік 113 млн. кубометрів газу і 1 млн. тонн вугілля антрацитної групи. Додаткову економію 125 млн. кубометрів газу і 0,6 млн. тонн вугілля можуть дати чотири гідроагрегати Канівської ГАЕС, що будується.

Крім того, гідроелектростанції можуть зіграти провідну роль у розвитку генеруючих потужностей, що працюють на поновлюваних джерелах енергії – сонячних і вітрових електростанцій. Саме гідроелектростанції можуть оперативно включитися в роботу, коли вироблення електроенергії на сонячних або вітрових станціях знижується.

Повинно працювати, як годинник

В умовах, що склалися, питання про підтримку в працездатному стані гідроелектростанцій – одне з ключових завдань в українській енергетиці. "Укргідроенерго" та Світовий банк ще в 2006 році почали проект реабілітації українських ГЕС. В кінці минулого року був закінчений другий етап програми. Завдяки міжнародним фінансам була проведена реконструкція практично половини потужностей – понад 60 з 100 гідроагрегатів ГЕС. При цьому компанія "Укргідроенерго" повністю виконала всі умови і дорожню карту робіт за проектом, реалізація якого дала можливість збільшити потужності генерації на 10%.

Ще один проект "Укргідроенерго" здійснить спільно з німецькою компаній Andritz Hydro – планується провести реконструкцію трьох агрегатів "Дніпровської ГЕС-1", які були введені в експлуатацію ще в 1932 році і відновлені в 1946 році. Загальна сума проекту складе 53,6 млн. євро і 151,5 млн. гривень. Його закінчення заплановане на 2021 рік.

Також "Укргідроенерго" підписало з "Турбоатомом" угоду про реконструкцію трьох агрегатів на Київській гідроакумулюючої електростанції. Вартість проекту – 562,43 млн. грн.; його завершення заплановано також на 2021 рік.

Однак на цьому розвиток гідроенергетики не зупиниться – в березні цього року Кабмін схвалив техніко-економічне обґрунтування будівництва Каховської ГЕС-2 вартістю майже 13,5 млрд. грн. Будівництво нової гідроелектростанції буде фінансуватися за рахунок тарифу "Укргідроенерго", власних коштів підприємства, а також кредитів під держгарантії на умовах співфінансування з ЄБРР і з ЄІБ.

На думку Міністерства енергетики та вугільної промисловості, нова гідроелектростанція дозволить не тільки заощадити вугілля для ТЕС, але також і збільшити виробництво енергії з відновлюваних ресурсів і підвищити стійкість електроенергії об'єднаної енергосистеми України.

За словами співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Маруніча, гідроенергетика може виступати дієвим важелем для підтримки стабільності енергосистеми, і зі своїм завданням з успіхом справляється, покриваючи піки споживання електроенергії в періоди ранкового і вечірнього максимуму. Однак на сьогодні потенціал будівництва нових ГЕС на великих річках практично вичерпаний, тому єдиний, на думку експерта, шлях – будівництво гідроакумулюючої станції. І такі проекти вже реалізовуються. У березні цього року уряд затвердив проект будівництва четвертого гідроагрегату Дністровської ГАЕС. Будівництво, яке буде розпочато в цьому році, завершиться в 2020 році. Реалізація проекту вартістю майже 2,8 млрд. гривень дозволить ввести в дію ще 324 МВт потужності.

Віталій ДЯЧЕНКО