«Навантаження на місцеві бюджети невпинно зростає». У Черкасах обговорили законодавчі новації

Законодавчі новації та їхній вплив на надходження до місцевих скарбниць обговорювали на черговому засіданні регіональної платформи Асоціації міст України. На ньому представники влади на місцях шляхом діалогу з народними депутатами шукали відповіді на проблемні питання та висловили свої пропозиції для того, аби зміцнити роль територіальних громад у державі, – повідомляє прес-служба Черкаської міської ради.

На думку міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, який, до того ж, очолює регіональне відділення Асоціації, робота в такому форматі цілком виправдана й поступово приносить результати.

– Місцеве самоврядування переживало різні періоди, але постійно перебуває в стані боротьби за відстоювання інтересів та прав людей. Полем цієї боротьби, здебільшого, була і лишається законотворча сфера, – підкреслив він. – Для нас важливим є й те, аби не виникало загроз перегляду законодавчих норм, які б погіршували умови діяльності органів місцевого самоврядування.

Секретар міської ради Олександр Радуцький додав, що завдяки подібним зустрічам торік у місцевих скарбничках вдалося зберегти надходження акцизного податку від продажу нафтопродуктів. Для Черкас це близько 57 млн грн.

– А ще – спільними силами ми змогли врегулювати проблему заборгованості з різниці в тарифах шляхом передбачення державної субвенції на місця, – сказав він. – Але лишилася і ще одна проблема: ми не можемо провести взаєморозрахунок через відсутність Постанови Кабміну, яка б визначила чіткий порядок для цього.

Бюджетні ризики для територіальних громад та «несподіванки» від держави на зустрічі окреслили директор департаменту фінансової політики Наталія Джуган. За її словами, з року в рік на плечі обласних центрів перекладають усе більше повноважень. Для прикладу, в 2015 році на делеговані повноваження в галузі освіти та охорони здоров’я Черкаси спрямувало 70 млн грн власного ресурсу, тоді як у 2016-му нам до всього довелося утримувати професійно-технічну освіту й пільгові перевезення на загальну суму 170 млн грн. У 2017 ця цифра зросла вже до 300 млн грн.

– Навантаження на місцеві бюджети невпинно зростає, – констатувала вона. – А все тому, що реформу децентралізації фінансів варто було б починати запроваджувати з іншого – попереду мають бути системні зміни до Конституції України, адміністративно-територіального устрою та Закону про місцеве самоврядування. Натомість що ми маємо? Ми взяли курс на децентралізацію, але навіть чітко й не розмежували, на які саме повноваження ми вимушені віддавати власний ресурс. Держава нам нібито й надає субвенції, але їх не вистачає на покриття видатків у сфері освіти та медицини.

З її слів, нині склалася ситуація, коли непопулярні, на думку урядовців, видатки, замість того, щоб їх загалом скоротити, просто перекладають на місцеві бюджети.

– Для прикладу, держава залишає за собою право встановлювати пільги на перевезення й послуги зв’язку, натомість їхнє фінансування забезпечити маємо ми. Схожа ситуація і з професійно-технічною освітою. Жодних важелів впливу на замовлення ми не маємо, натомість вимушені утримувати ці заклади, – розповіла Наталія Джуган. – Хоча свого часу наш Бюджетний кодекс був кращим у східній Європі.

Народний депутат Владислав Голуб висловив у свою чергу переконання в тому, що наразі Україні слід рухатися шляхом підсилення ролі органів місцевого самоврядування.

– Це незворотній шлях для нашої держави, – підкреслив він. – Ми всіляко готові сприяти в законотворчій роботі для цього, відстоювати інтереси місцевих громад, аби дати їм справжній поштовх для розвитку. До речі, на минулому тижні ми прийняли законопроект, яким хочемо перейти на рівні держави до трьохрічного бюджетного планування. Це ж потрібно робити й органам місцевого самоврядування. Як правило, на втілення хороших інфраструктурних проектів потрібно більше року.

Разом із тим, він звернувся до прикладу залучення інвестицій. Мовляв, потенційний інвестор в умовах сьогодення не може чітко спланувати власні вкладення, оскільки не знає, якою буде податкова база на наступний рік.

Його колега Олег Петренко визнав, що реформи у сфері місцевого самоврядування нині носять безсистемний характер.

– Розвиток територіальних громад, насамперед, варто вибудовувати зі змін до Конституції. Та, на жаль, зміни до головного закону в розрізі децентралізації прив’язали до особливого статусу окупованих територій. Тож наразі навіть теоретичних шансів немає, що в найближчому майбутньому цей процес буде розблокований, – підкреслив він.

Загалом перші кроки в напрямку розвитку й підвищення статусу місцевих громад були зроблені років зо два тому. За словами директора Центрального офісу впровадження децентралізаційної реформи АМУ Володимира Мягкохода, попри недоліки й не підтримані конституційні зміни, реформування самоврядування нині триває.

– Одним із важливих напрямків децентралізації публічної влади є передача на місцевий рівень окремих послуг та управлінських дій. Для прикладу, це передача послуг державної реєстрації юридичних осіб і нерухомого майна. Але Міністерство юстиції України рухається далі. Наразі зареєстрований законопроект про передачу реєстрації актів цивільного стану, – сказав Володимир Михайлович.

За його словами, об’єднання територіальних громад – це ще один важливий крок для підвищення статусу ОМС.

– Це підвищує статус невеликих територіальних громад і населених пунктів, їхню спроможність і можливості, – підкреслив він та додав, що Асоціація міст підтримує цей процес і готова надавати правову допомогу на цьому шляху.