Черкаська шоу-лабораторія «Похімічим»: природничі науки цікаві всім дітям без виключення
«Шановні батьки, нарешті видалась слушна година поспілкуватись про те, чому природничі науки цікаві всім дітям без виключення та чому важливо приділяти їм увагу з найменшого віку» - звертається до батьків викладач та засновник проекту «Шоу-лабораторія «Похімічим?» Наталія Король.
Наталія Король разом з Людмилою Марченко у минулому році запустили у Черкасах проект «Шоу-лабораторія «Похімічим?» і вже багато дітей нашого міста спробували себе у пізнані научних процесів та явищ.
- Наталіє, як у вас виникла ідея створення проекту?
- Якщо казати просто, то у дітей “робота” така – все досліджувати і пізнавати, дитина виконує її від самого свого народження.
Для дитини цілком природно все розглядати, всього торкатись, пробувати все на запах та смакувати все довкола. Урбаністичні умови життя часто змушують батьків виступати в ролі обмежуючих чинників для дитячих досліджень, адже довкола стільки небезпеки: в розетці – електричний струм, в калюжі – жахливі мікроби, в пісочниці – недопалки і “скарби” домашніх тварин.
Крім того, пізнавальна активність лишає по собі стільки безладу: розлиту воду, пересипані крупи, пластилін у найнеочикуваніших місцях… Тому і вирішили створити для дітей умови в яких все це можна спробувати і безпечно пізнавати навколишній світ.
- Як діти сприймають вивчення нових матеріалів, явищ?
- Знаєте, на зайняттях з дошколятами мені доводилось зіткатись із дивним явищем: діти дуже обережно, з недовірою ставились до запропонованих їм матеріалів (піску, моху, навіть папірців). Дехто з малюків виявляв гидливість, вважаючи такі об’єкти брудом. Зауважу – це дуже дивно. В цьому віці для дітей в нормі вивчати довкілля у всі доступні способи.
Втім, все це закономірно, адже все життя цих маленьких дослідників супроводжує: “Ой, це ж гидота, негайно кинь!”. Для батьків важливо, аби діти були чистими і здоровими. Ростити дитину, надаючи їй достатньо свободи в цих питаннях, складно. Це вимагає від батьків максимального усвідомлення, навіть більшого – перекреслення стереотипів, в межах яких ми всі виховані.
Але воно того варте! Вже за кілька тижнів занять малюки розрізняли предмети не лише за формою, кольором та розміром, але й за текстурою поверхні, щільністю тощо. Всякий новий матеріал вже не здавався їм чимось простим, натомість викликаючи цілу купу питань.
- Тобто Ви у формі гри змушуєте дітей замислюватись про те, як все влаштовано?
- Для дітей це природно, і так – це породжує творчий підхід. До всього. Важливо розуміти, що дослідницька діяльність надзвичайно важлива для особистісного розвитку малюка і надалі відіграватиме суттєву роль в житті вже дорослої людини.
Для цього не обов’язково застосовувати спеціальні розвиваючі програми, варто лише частіше звертати увагу дитини на властивості предметів, їхнє різноманіття та взаємодію між собою.
Доведений факт: якщо периферичні аналізатори дитини максимально задіяні, то величезний потік інформації надходить у мозок, між нейронами формуються обширі зв’язки.
Що більше зв’язків – тим ефективніше працює мозок. Цього принципу в своїй практиці дотримувалася Марія Монтессорі. Вона працювала з дітьми з обмеженими можливостями і отримувала надзвичайно дивовижні результати.
- Наталіє, з якого віку Ви б рекомендували вивчати природні науки?
- Деякі батьки розмірковують над питанням: навіщо дитині займатись хімією, фізикою або астрономією так рано, адже в школі все одно ці предмети вивчатимуться? Крім природного дитячого потягу до цих наук є ще принаймні один важливий аргумент: всі ці серйозні предмети в школі починають вивчати, коли у дитини настає перехідний вік.
Приблизно у 12 – 14 років в організмах підлітків панують гормони. Це позначається на успішності навчання, бо навіть відмінники починають навчатись дещо гірше. Яка вже тут хімія чи біологія? А на уроках все серйозно: формули, реакції, задачі…
Вчителі викладають предмет за шкільною програмою, а заглядати в підручники навіть батькам страшно. Кілька разів підліток не розуміє тему, отримує не найкращі оцінки, і, як наслідок, втрачає інтерес до науки.
Проте, якщо цей самий підліток у своєму дитинстві із захопленням торкався хоча б азів цих самих наук, то в школі він з ними зустрінеться вже як зі старими знайомими. Страху не буде, залишаться тільки зацікавленість та впевненість, що все вийде як слід. Тому привчати дитину до занять природничими науками слід з самого раннього віку. Будьте певні – вони за це згодом подякують.
- Як можна потрапити до Вас на навчання?
- Зараз триває набір на курси для дітей "Перші кроки в науку". Тому запрошуємо всіх допитливих чомучок. Перше заняття у нас безкоштовне. Записатися можна за телефонами:(097)404 17 96; (095) 677 81 51.