Хлопцям, які до смерті забили свого товариша-студента, дали по 7 років. Вони вважають вирок надто суворим

Молодиків визнали винними і засудили до 7 років позбавлення волі. Про це повідомляє «ІнфоМІСТ».

«Уже рік і два місяці минуло з того часу, як закатували мою дитину», – плаче бабуся черкаського студента Владислава Сердюка, якого забили на смерть двоє товаришів.

Тоді хлопець навчався на першому курсі факультету журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. В ніч з 30 листопада на 1 грудня 2015 року він помер від травм, отриманих під час бійки.

Кривдники хлопця спочатку вигадали "власну" версію трагедії для правоохоронців. Мовляв, дорогою додому на них напали невідомі, які й забили Владислава до смерті. Однак, коли юнаків привезли на місце злочину, вони почали плутатись у свідченнях. Згодом правоохоронці отримали відео з однієї з камер спостереження, яка зафіксувала, що ж відбувалося насправді.

– Крім нього, у мене немає нікого. Мої діти померли. Я його леліяла з самого народження. Це для мене було життя. Він повинен був мене доглянути, – плаче 60-річна Ніна Василівна.

Вирок суду першої інстанції у цій справі вже є. Однак він поки не набрав чинності. Сторона обвинувачених подала апеляційну скаргу. Її розгляд відбудеться незабаром.

Вирок-1

Владислав Сердюк

Що ж трапилося тієї ночі?

30 листопада 2015 року компанія хлопців та дівчат відпочивали у дворі біля гуртожитку ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Під час “посиденьок” молодь вживала алкоголь. Троє хлопців, які проживали разом на орендованій квартирі, ближче до 23 години вирішили йти додому.  Їхній товариш Владислав був дуже п’яним. Щоб привести його до тями, Андрій Бавольський (один із обвинувачених) вдарив його кулаком в обличчя.

Вони утрьох разом із Володимиром Дроновим пішли додому. Під час свідчення у залі суду Андрій розповів, що в нього виник конфлікт із Владиславом. На тротуарі по Університетській Андрій знову наніс Сердюку кілька ударів кулаком в обличчя, коли ж той впав на землю, то хлопець завдав ще 7-6 ударів руками та 2-3 – ногами. Коли один із хлопців зупинився, інший – Володимир – почав далі лупцювати Влада.

Він свідомо, за словами Андрія, з агресією завдавав йому удари в область голови та тулуба. Потім Бавольський намагався відтягнути його від товариша. Коли Володимир зупинився, тоді Андрій попросив його піти по двох хлопців, з яким вони разом живуть на квартирі. Один із них і допоміг відвести Влада додому.

У квартирі студента лишили на підлозі, він тяжко дихав.  До ранку сусіди гадали, що Влад спить. Смерть констатували лікарі “швидкої”. А от свідчення іншого учасника злочину – Володимира – різняться від свідчень Андрія.

За словами хлопця, він допомагав Владиславу йти, а удари наносив за вказівкою Бавольського, адже, каже, що боявся його погроз. Хлопець також повідомив, що ледь торкався до Сердюка, імітував удари. Під час судового засідання Андрій Бавольський визнав свою вину в повному обсязі та розкаявся у вчиненому. Натомість Володимир Дронов вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково.

Вирок суду 

Дії обох хлопців суд кваліфікував за частиною 2 статті 121 ККУ “Умисне тілесне тяжке ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого”. Часткове визнання вини Володимиром Дроновим, який свідчив про імітування нанесення ударів та заявляв про тиск з боку Андрія Бавольського, суд розцінив критично, як спосіб захисту та намір уникнути покарання за вчинення кримінального правопорушення.

Серед обставин, які пом’якшують покарання для Андрія, стало щире каяття та вчинення правопорушення у неповнолітньому віці, для Володимира – часткове визнання вини і також вік. Обтяжуючою для Андрія – перебування у стані алкогольного сп’яніння. Обставин, які обтяжували б покарання для Володимира, суд не встановив.

Також бабуся загиблого Владислава Ніна Сердюк (потерпіла) заявила цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину: моральна – 500 тисяч гривень, матеріальна – 25 410 (витрачені на поховання). Позов задовольнили частково.

“Суд вважає за необхідне стягнути із законних представників обвинувачених Дронова В .В. та Бавольського А. В. на користь потерпілої Сердюк Н.В. в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 тисяч гривень, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю у частині підтверджених доданих до матеріалів документів, а саме 25 410 гривень”, – йдеться у вироку суду.

Обох хлопців визнали винними у вчиненні кримінального правопорушення та призначили їм покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Що далі?

Це рішення суду ще не набрало законної сили. Захисники обвинувачених написали апеляційні скарги на рішення Соснівського районного суду. Захисник Андрія Бавольського вважає, що підставами для зміни вироку в частині призначення покарання є його “суворість та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та фактичним обставинам справи”.

Адвокат також зазначає, що мати Андрія постійно відвідує бабусю загиблого Владислава, надає їй матеріальну допомогу.

Пані Ніна розповіла, що насправді за цей час лише один раз від родини Дронових отримала 3 тисячі гривень, як компенсацію за організацію похорону. Родина ж Бавольських – навіть жодного разу з нею не сконтактувала.

Попри позитивні характеристики, каяття хлопця та його вік, у скарзі адвокат просить “пом’якшити йому покарання та призначити нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті, або перейти до більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті”.

Адвокат Володимира Дронова підготувався грунтовніше. Він вимагає змінити вирок Соснівського районного суду шляхом пом’якшення покарання та зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжке.

Також він просить повторно дослідити матеріали кримінального провадження, за обставинами та фактами, які не були дослідженні під час засідання у суді першої інстанції.

Йдеться про:

– проведення судово-медичної експертизи для розмежування нанесення тілесних ушкоджень Владиславу кожним з обвинувачених;

– проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи, щоб з’ясувати, чи мав місце в його діях психічний примус.

Бабуся загиблого Ніна Сердюк теж написала апеляційну скаргу. Жінка після смерті онука лишилася сама, адже поховала раніше чоловіка і трьох дітей. Її стан здоров’я значно погіршився, нині вона потребує сторонньої допомоги, адже майже не бачить. Жінка вважає, що обвинувачені мають понести більш суворе покарання.

Апеляційний розгляд справи відбудеться  у відкритому судовому засіданні 2 лютого о 10.00.