- За статистикою тієї ж служби зайнятості, за останній рік роботу втратили півмільйона українців – і найбільш критичною самою є саме молодь у віці до 24-х, - констатує В’ячеслав Левченко. – Слід зазначити, що служба зайнятості населення давно стала суто статистичною службою, що абсолютно позбавленою впливу на ринок праці - і тим більше безсильна усунути його дисбаланс. Вона нездатна вплинути на одну із найбільш гострих хронічних проблем суспільства і на сьогодні є просто пережитком минулого, що пожирає державний бюджет. Усі ми пам’ятаємо також обурливий випадок затримання голови цього агентства за хабар у 500 тисяч гривень.
Як реально можливо вирішити вкрай гостру проблему молодіжного безробіття?.. Передовсім – не зомбувати молодь інформацією про те, що роботи в Україні немає, а у найближчій перспективі все буде ще гірше. Коли країна нарешті почне витрачати кошти на вирішення проблеми зайнятості справді ефективно, це дозволить не лише знайти роботу тисячам перспективних молодих людей і зупинити витік молоді за кордон «на заробітки до Польщі», але й знизити рівень криміналізованості суспільства.
Необхідно створити систему пільг для працедавців та спеціальні програми по найму молодих фахівців, які мають бути зрозумілими і простими. Частину бюджетних коштів, які сьогодні шаленими темпами витрачаються на службу зайнятості, необхідно перенаправити на створення інтегрованих (університетів спільно із роботодавцями) навчальних програм, що давали б молоді практичні навички під вимоги конкретних сучасних працедавців. Сьогодні так працює ІТ-сфера, де роботодавці самі виходять на університети із готовими програмами навчання. Провідні компанії створюють власні навчальні центри для молодих фахівців – що яскраво засвідчує попит на молодих спеціалістів із практичними навичками. Логічно, що попит на молодих фахівців, які готові працювати і здобувати нові знання, буде завжди.
