У появі великої кількості синьо-зелених водоростей є як глобальні, так і регіональні проблеми. Їх охарактеризував під час круглого столу у прес-центрі видання "ІнфоМІСТ" кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології ЧНУ Олександр Спрягайло.
На його переконання, ключовою причиною є підвищення температури на планеті.
– Ми бачили зелений Дніпро й 5, і 15 років тому. Різниця в тому, що кількість водоростей і час настання активного цвітіння відрізняються. Коли 20-15 років тому було на середині або у кінці серпня, то зараз ми це бачимо на початку серпня. Літо стає все довшим, зима – коротшою. Середня температура зростає. Все це є причиною того, що синьо-зеленим водоростям є як розвиватися. Це їхні комфортні умови, – каже Спрягайло.
Дніпро цвіте-1
Окрім температури, важливими для водоростей є біогенні елементи. Зокрема, фосфор. Він стимулює активний їх розвиток.
– Фосфор у Дніпро постачається нами, коли ми миємо посуд, використовуємо пральні порошки, а також викидається великою кількістю сільськогосподарських підприємств, які вносять мінеральні та органічні добрива. Особливо це стосується підприємств, які ведуть свою діяльність на березі Дніпра, – каже Олександр Спрягайло. – Локальна проблема – розорювання берегів і підхід підприємств безпосередньо або до самого Дніпра, або до річок, які впадають у Дніпро.
Дніпро цвіте-2
Не менш важливим моментом є зарегульованість Дніпра.
– Те, що люди створили каскад гідроелектростанцій і дуже зарегулювали Дніпро (фактично, з проточної річки він став великим ставком), вода дуже швидко прогрівається, швидкість течії дуже мала. Як наслідок, водорості розмножуються, – каже викладач черкаського вишу.
На думку Спрягайла, всі проблеми, окрім глобального потепління, можуть бути врегульованими.
– Давно вже в науковому світі ведеться розмова про те, щоб урешті повертатися до Дніпра як природної екосистеми, тобто знімати поступово водосховища. У світі непоодинокі такі факти. І тут питання не в тому, що ми любимо природу, а в економічних розрахунках. За різними даними, прибутки від побудови гідроелектростанції щонайменше в триста разів менші, ніж витрати. Щороку ерозія "з’їдає" неймовірну кількість берегів Дніпра, і це далі буде продовжуватись. Слід шукати шляхи, щоб повернути Дніпру природній стан, – переконаний Спрягайло.
Крім того, на регіональному рівні потрібно також боротися з проблемами викидів, якістю очисних споруд, слід постійно контролювати воду.
– Проблема сьогодні не в тому, щоб узяти зразки води, а в тому, де провести якісний аналіз. Можна скооперуватися – з бюджету більше коштів направити на лабораторію, щоб вони без проблем брали ці зразки. Тоді б ми мали повну картину того, що в нас робиться у Дніпрі. А не те, що передбачає державний моніторинг, – каже Олександр Спрягайло.
Допоможе позбутися такого засилля синьо-зелених водоростей і відновлення навігації.
– Поки річковий флот був активний, збурювання води у межах фарватеру робило свою справу. Це не вирішить проблему повністю, але сприятиме цьому, – каже кандидат біологічних наук.
Також більшу увагу слід було б звернути на контроль вилову риби. Адже є види риб, які також можуть поїдати водорості.
– Річ у тім, що в нас риба виловлюється просто неймовірними масштабами. Треба порушувати питання про те, хто і скільки отримав дозволів, – переконаний Спрягайло. – Безумовно, має також бути контроль за прибережними зонами.
