«І плакати хотілося, і радіти», – черкаський ветеран про мить перемоги (ВІДЕО)

Він зустрів перемогу у Берліні. Григорій Лещенко й досі не в змозі пояснити, що відчував, коли почув радісну звістку. Цьогоріч йому виповниться 94. Каже, що, як завжди, готується зустрічати таке вимолене ним і побратими свято перемоги над нацистськими загарбниками. От тільки шкодує, що нащадки не засвоїли урок – і, колись братні народи, поринули у пітьму війни, інформує ЧСН.

18-річним хлопцем він пішов на війну. Був старшим сержантом, потому старшиною кулеметної роти. Розповідає: довелося бачити і пережити такі жахи, що й згадувати не хочеться. А от мить перемоги пам’ятає й досі. Каже, таке – забути не можливо.

Демобілізований у 47-му – повернувся на рідну Звенигородщину. Закінчив Київський технікум культпрацівників, 10 років був заступником сільського голови, потому і аж до пенсії – директором будинку культури. Тут-таки, у Чижівці зустрів своє кохання. Григорій Овер’янович щиро тішиться із того, що має велику та дружню родину – трьох дітей, 5 онуків та 7 правнуків. Ось уже 10 років живе із сином. Після втрати дружини, діти вирішили забрати батька до Черкас.

Тут-таки, під боком, і онуки з правнуками. Мають спільне причепурене подвір’я. Усі свята зустрічають разом у родинному колі. Правнучка Анастасія каже – забігає до прадіда щонайменше двічі на день. Пригортається і пишається його мужністю та героїзмом.

Не менше захоплюється життєвим шляхом дідуся й онук Юрій. Каже – виріс на його розповідях про війну і завдяки діду про Другу Світову знає більше, ніж йдеться у підручниках.

Попри вік Григорій Лещенко не втрачає сили духу. Готується відзначити 9 травня і наступного року. А ще – дуже вірить, що вже зовсім скоро в Україні запанує мир та спокій.