Зустріч кількох поколінь захисників влаштували у Черкасах

Зі словами вдячності й гордості привітали ветеранів, АТОвців, афганців, а ще – ліквідаторів аварії на ЧАЕС напередодні Дня пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Для них третій рік поспіль влаштували своєрідну зустріч кількох поколінь захисників рідної землі. Організаторами такого свята виступили мерія Черкас спільно з публічним акціонерним товариством «Азот», інформують у прес-службі Черкаської міськради.

На початку заходу всіх тих, хто віддав найдорожче – власне життя – у боротьбі з загарбниками та нині відстоюючи цілісність України, вшанували хвилиною мовчання. Черкаська влада, за словами міського голови Анатолія Бондаренка, й надалі опікуватиметься ветеранами й учасниками АТО, аби вони були соціально захищені. Дев’ятьом ветеранам та учасникам бойових дій він нагородив медаллю «70 річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників».

– Зустріч поколінь – це своєрідний вияв поваги до тих людей, які тоді й зараз боронять й далі захищатимуть нашу країну, – сказав Анатолій Васильович. – Без пам’яті про минуле в держави не матиме майбутнього. У жодному разі ми не повинні забувати уроки історії. Живих ветеранів із кожним днем усе менше, маємо оточити їх своєю турботою і не лише принагідно, згадати про них до якоїсь дати, а щодня.

Загалом на зустріч поколінь завітало близько 180 чоловік. Зініціювали проведення зібрання в такому форматі, за словами директора департаменту організаційного забезпечення Лілії Маліщук, самі ж ветерани.

– Розуміння того, що ми маємо об’єднувати покоління військових прийшло, коли на сході країни розпочалася антитерористична операція. Із такою ідеєю до нас звернулася Рада ветеранів, адже це їхні онуки і правнуки воюють у зоні АТО, – каже Лілія Миколаївна.

Голова міської організації Ради ветеранів Іван Губський зустрів війну в 16 років. Тоді він проживав у Сумській області. Каже: хоча від тих подій і віддаляють більше семи десятиліть, його досі переповнюють почуття болю від війни й радості від перемоги.

– Війна була жорстока, про це й говорить нічого. Ворог захопив усю Європу, ніхто не міг його зупинить, – сказав Іван Дем’янович. – Весь народ піднявся в боротьбі з ворогом, але ж ми понесли й великі втрати. Перемога для мене – це завжди радість і втіха. Хоча й далася вона нам такою страшною ціною.

– Для нас, фронтовиків сьогодення, 9 травня – це важлива дата, – каже учасник АТО Олексій Колісник. – У тій війні загинуло чи не найбільше саме українців, і майже у кожного сьогоднішнього фронтовика хтось із сім’ї воював у Другій світовій. Ми з великою повагою відносимося до наших ветеранів, на їхню долю випали не менші тяготи війни, ніж сьогодні.

Каже: нині мріє про мирне небо над Україною й про те, аби «в календарі з’явилася ще одна дата – День перемоги в російсько-українській війні», хоч і не оголошеній.