Лиш той є гідним, хто світ робить кращим, - життєвий девіз головного полісмена Черкас

Вадим Лісничук із Чернівців ще зовсім недавно був активним учасником Революції Гідності, одним із перших був відряджений у зону антитерористичної операції, керував добровольчим батальйоном "Київ-1". Нині він очолив патрульну поліцію у місті Черкаси, яка складається з 256 поліціянтів. Про особливості роботи патрульних, своє ставлення до реформи міліції та криміногенний стан у місті Черкаси розповів УНН-Центр Вадим Лісничук.

- Як відомо, ваше керівництво перебуває в Києві. Чи впливає це на службу поліцейських?

Я вважаю, немає різниці, де є керівництво. Це нічого не змінює, якби воно було в Одесі, Чернігові, Львові, Харкові чи ще в іншому місті. Головне - це розуміння кінцевої мети своєї роботи й розуміння задач, які перед нами поставлені. А все інше не має ніякого значення. Особисто мені в Національній патрульній поліції подобається те, що тобі надають поле діяльності, надають умови, надають методи і терміни. І ти показуєш тільки результат. Не справляєшся з роботою, тебе навчають і знову надають шанс. У поліції немає такого, щоб тебе кинули. Тому я взагалі не бачу труднощів у діяльності черкаських полісменів через те, що керівництво перебуває в іншому місті.

- Вадиме Ярославовичу, скажіть, будь ласка, а часто ви спілкуєтесь з поліцейськими з інших міст?

Кожного дня. Можу з ними радитись, можу надавати пораду, можу просто поговорити, оскільки в кожному місті маю знайомих, які працюють у поліції, або це мої бойові побратими. Нині найбільше спілкуємося з полісменами зі Львова, Херсона, Івано-Франківська, Києва.

- А як ви порівняли б роботу черкаських полісменів з патрульними інших міст?

Вектор направлення думок всіх поліцейських однаковий. Вони всі чудово розуміють, що ми тут робимо, для чого ми це робимо і чому сюди прийшли. І оця “заїжджена” фраза “Змінити країну на краще” для нас є “іконою” в прийнятті будь-яких рішень та управлінських дій. Приміром, нещодавно наші поліцейські оштрафували досить відому людину в Черкасах. І коли мені в цій ситуації телефонували і говорили “Зрозумій, це ж особа, яку не можна чіпати і т.д.”, то, чесно, я не розумію. Насправді, всі правопорушники для мене є рівними. І всі особи, які сидять за кермом є, найперше, водіями. І мені не важливо, чим вони займаються, коли не водять автомобіль: чи працюють ці люди в міській раді, чи в обласній, чи займаються підприємницькою діяльністю. Існують нові правила, котрі почали діяти з 1 березня 2016 року. Штрафувати ми будемо всіх, без виключень.

-Як ви ставитесь до критики служби патрульних? Адже неодноразово звучали висміювання на вашу адресу.

Ми днями обговорювали, який має бути ідеальний поліцейський. Полісмен — це людина у формі, котра представляє закон. Але якщо його передягнути в цивільний одяг, він також стане звичайною людиною. Бо, дійсно, ми всі першочергово люди. І як кожна людина, поліцейський має право на помилку. До того ж патрульні постійно в роботі, 24 години на добу. Хлопці стомлюються і це нормально, коли вони допускають деяких хиб.

-Ви патрулюєте саме місто Черкаси. А хто працює в області? ДАІ ж то вже немає.

На базі Головного управління патрульної поліції в місті Черкаси створена служба превентивної діяльності, колишня ДАІ області, що продовжує працювати. Поки працюємо в такому режимі. Але незабаром буде перехід, і на головних трасах також будуть патрульні.

-Знаю, що ви були на війні. Що для себе чи можливо для роботи винесли з бойових дій?

Я дуже не люблю говорити про війну на Сході країни. Це така тема, що я її оминаю. Я не люблю говорити ні про свою присутність на Євромайдані, ні про Схід України. Я не був там для того, щоб це обговорювати. Це було моє волевиявлення і все.

-Всі знають, що серед черкаських поліцейських багато молоді. Чи впораються вони із такою відповідальною місією?

Справа в тому, що ми з командиром батальйону, коли проводимо шикування, постійно говоримо хлопцям: включайте в будь-якій ситуації не емоції, а голову. І кожного дня ми їх навчаємо і обговорюємо з ними плюси і мінуси виконаної роботи. Перед виходом на зміну вони мають практичні заняття, а цього тижня вводимо також і заняття з тактики. Що мені дуже сильно подобається в хлопцях, так це їхня свідомість. Вони чітко розуміють, де перебувають, яку ціль переслідують, який результат очікують і який період їм дали. Я бачу і спостерігаю їхню усвідомленість в очах. Хлопці є новою генерацією справжніх українців. Додам, що в нашій роботі корупції нуль. Абсолютний нуль. І хлопці через це настільки розквітли і впевнені у змінах, що готові реально започатковувати нові правила у системі правопорядку.

- Вадиме Ярославовичу, ви вже дали оцінку криміногенному стану в нашому місті?

Мені важко порівнювати Черкаси з іншими регіонами. Найкриміногенніша ситуація, звісно, на Сході країни. Спілкуєшся з місцевими жителями і розумієш, що там два табори. Одні за Україну, інші — проти. У Черкасах наче всі за Україну, але їхня поведінка не гідна тих лозунгів, що вони висловлюють за Батьківщину. Приміром, якщо я кричу “Слава Україні”, “Героям Слава”, то я маю на увазі не плювати на тротуари, не паркуватись на проїжджій частині, допомагаю людям похилого віку перейти дорогу тощо. Всі хочуть в Європу. Але, на мій погляд, в Україні набагато краще. Адже після Революції Гідності ми очистили свою українську кров. І ця нова генерація майбутніх українців збудує нову Україну. Ці молоді люди вже задають новий темп розвитку нашої культури і Європа просто за нами не встигне. І ми настільки болісно виборюємо свою незалежність, що цей процес змінить нас усіх і увійде в історію. Я маю на увазі, що криміналу у Черкасах вистачає, але нові люди принесуть зміни.

- Ваша дружина одному з черкаських видань повідомила, що ви сироїд. Це певний стиль життя? Філософія?

Повертаємося до того, що я попереду говорив. Для того, щоб змінити країну на краще, потрібно змінити себе. Я ще до війни став сироїдом та перестав зовсім їсти м'ясо і варені продукти. Для мене навколишній світ дуже важливий і я живу в гармонії з природою. Не їсти м'ясо — це частина мого внутрішнього світу. Я не можу творити добро, причиняючи комусь біль. Це моя особиста філософія життя. Тому сироїдство - це невід'ємна частина мене як особистості.

-Поспілкувавшись з Вами, зрозуміла, що Ви є особливою та унікальною людиною. Маєте життєве кредо?

Так. Мій девіз по життю “Лиш той є гідним, хто світ робить кращим”. Це моє правило, і я розпочинаю будь-яку роботу, опираючись саме на ці слова.