Стали відомі подробиці смертельної ДТП під Уманню

   19 січня відправили дев’ятини за 65-річним Петром Порощуком і його дружиною 69-річною Олександрою із села Паланка Уманського району на Черкащині. Подружжя загинуло в автокатастрофі дорогою в райцентр.

   — Трагедія сталася о сьомій ранку, — каже сільський голова 59-річний Петро Кучеренко. — 11 січня Порощуки поїхали в Умань зустрічати дочку Меланію. Вона приїхала з Криму на ювілей матері, який мали святкувати 12 січня. А вийшло, що цього дня поховала обох батьків. Через негоду їхню “Таврію” розвернуло на зустрічну смугу. З боку пасажира в неї врізався “Ніссан”. Порощуки померли ще до прибуття “швидкої”. Тіла діставали рятувальники.

    До пенсії працювали в колгоспі. Петро Миколайович — тракторист і комбайнер, а Олександра Тимофіївна — телятниця й доярка. Я тоді завідував фермою. Жили дружно, скрізь їздили вдвох. Петро жартував, що вони й помруть в один день. Їх поховали в одній могилі.

    — Коли папа з мамою познайомився, то в неї від першого шлюбу були Коля й Сергійко, — розповідає дочка 41-річна Меланія Шумська із Сімферополя. — Я побачила світ 12 січня — в день народження мами. Батьки назвали мене Меланія. Через п’ять років з’явився брат Василь. Батьки побудували хату, випровадили хлопців в армію, всіх нас одружили. Мали вже шестеро внуків і трьох правнуків.

   — Весь удар прийшовся на маму, — говорить Меланія Петрівна. — У позашляховику, що в них в’їхав, були чи то батько з сином, чи дід з онуком. До нас не підходили. Люди кажуть, у тому місці часто смертельні аварії, бо колись було кладовище. Родичі загиблих кладуть там вінки. Ми вирішили не класти. Нам і так воно нагадуватиме про трагедію.