Повернення історичної назви вулиці Черкас: Сєдова чи Новопречистенська?

У Черкасах розгорілася гаряча дискусія з приводу повернення історичних назв шістьом вулиць Черкас.

Нагадаємо, що на минулій сесії Черкаської міської ради депутати підтримали перейменування шістох вулиць Черкас та повернули їм історичні назви.

Особливу увагу викликало зміна назви вулиці Сєдова на Новопречистенську.

 Андрій Кравець, історик, журналіст:

 "Cєдов - українець, нащадок козацького року  із Золотоніського повіту нинішньої Черкащини. Загинув  під час експедиції на північний полюс за три роки до  більшовицького перевороту.
 І тепер у Черкасах, де досі повно реальних  комуністично-зросійщених, "відфонарних" назв, які не  мають абсолютно ніякого відношення до нашого краю,  вибрали в числі перших для перейменування саме  вулицю Сєдова! 

До відома міськвиконкомівських "знавців": батько Георгія Сєдова, видатного гідрографа, дослідника Карського і Каспійського морів та земель у Північному Льодовитому океані, Яків Сєдов – родом з Мойсинської волості Золотоніського повіту (сучасна Черкащина). Разом з іншими переселенцями із Золотоніщини переїхав на Криву Косу сучасної Донеччини. Вже тут, знов-таки в Україні, у Якова й народився син, якому судилося стати знаменитим полярником.

Прізвище батько мав українське – Сідий, яке потім переінакшив на російський манер. Заодно даю інформацію для скептиків – слово «сідий» довго вживалося в українській мові паралельно зі словом «сивий» і значення мало те ж саме. І про козацьке прізвище Сідий, і про те, що його батько - із Золотоніщини, писав у своїй автобіографії сам Георгій Сєдов! 
До речі, хто пам’ятає чудову книгу Каверіна “Два капітани» і знятий по ній однойменний фільм – капітан-полярник Татаринов багато в чому був «списаний» з Георгія Сєдова (хоча й не тільки з нього).
А вулиця… Коли кажуть, що їй «повернули історичну назву Пречистенської» - не договорюють, що вона називалася спочатку Вередовською, потім Лисаківською і лише тоді – Новопречистенською. А після того була ще й просто Пречистенською, вулицею Блакитного, вулицею Карпенка-Карого, вулицею Папаніна… Назву Новопречистенської носила всього 23 роки, Пречистенської – ще 10 років. А назву Сєдова – всього без одного року – 60 років!!! Для черкащан це ще й не просто вулиця, а назва одного з найвідоміших базарчиків і мікрорайону навколо нього. До речі, цей базарчик - біля будинку, де жив поет Василя Симоненка – і він теж знав вулицю саме як Сєдова – бо цю назву вона отримала 1957 року, того ж самого року, коли Василь Симоненко став черкаським журналістом…
Одним словом – вважаю, що наші черкаські «топонімісти» погарячкували".

_____________________________________________________________________________

 Головним опонентом Кравця у цьому питанні став  відомий історик, археолог, науковець Михайло  Сиволап:

 "Я не вважаю, що топонімічна комісія помилилась.

 Ці пропозиції розглядалися роками (з 1992 року),  обговорювалася топонімічною комісією різних складів,  тричі була підтримана протягом 2010-2015 років. Як і  багато інших пропозицій щодо декомунізації,  українізації та черкасизації десятків черкаських вулиць  не були реалізовані не лише через спротив комуністів і  регіоналів, а й через подібні дискусії серед українських патріотів.

Це одна з найголовніших причин, чому наше місто й досі є заповідником радянської (не лише комуністичної) топоніміки, за 25 років незалежності в нас було декомунізовано трохи більше 20 топонімів. Одним із завдань черкаської топоніміки є відновлення історичного тла міста, котре було стерте одним махом більшовиками (99% вулиць Черкас) і заміна його стандартним набором назв від «…Москви до самих до окраїн». Детальніше з напрямками пропонованих перейменувань можна прочитати в «Концепці топонімічної комісії Черкаської міської ради», прийнятої за основу радою ще у 2007 році і одним з авторів якої мені довелося бути.

Незважаючи на це, з близько сотні вулиць і провулків, котрі Черкаси мали 100 років тому, комісією пропонувалось відновити не більше 24. Але й з них відсіяно різними способами вже третину за тим же принципом, що нині чиниться. Чому черкасці так не люблять свою історію? Ми ж начебто, історичне місто. Тільки що в нас лишилось історичного, якщо навіть ці 2 десятки назв будуть зарубані. Колись, 23 роки назад, зі мною так же воювали за вул.Комсомольську-Смілянську, 13 років я "пробивав" вул.Чорновола замість "всесвітньовідомого вченого" Енгельса. Де тепер ті протестанти? 
Я добре знаю, що Сєдов русифікований донецький нащадок вихідців з Черкащини, можливо, навіть мій далекий родич. Але таких вихідців, котрі служили іншій нації дуже багато, а нас, вважаю, повинні цікавити ті, що служили безпосередньо Україні, поклали для неї і за неї життя. А таких у нас значно більше (у кілька разів), ніж вулиць у місті. 
Щодо Новопречистенської (ще раніш Вередівська), то вона справді, отримала свою назву від храму Різдва Пресвятої Богородиці, у простомові - Нової Пречистої (стара Пречиста знаходилась на розі Шевченка і Пастерівської). Вибираючи між двома старовинними назвами, я все ж вибрав дещо молодшу, як більш значущу для Черкас. Вередівська названа за прізвищем поселенця, це нормальна назва, бо це прізвище раніш було тут поширене.

Можливо, тут у мене також зіграло природне небажання непрямим шляхом увічнити прізвище одного із сталінських посіпак 1930-х років - голови Черкаської міськради часів Голодомору – «товаріща» Вереди. Після розбирання за ветхістю старої Пречистої цю церкву було перенесено на околицю міста, на середину кварталу, а сусідня вулиця Вередівська отримала назву Новопречистенська. Судячи з просторічної, а не офіціозної назви вулиці, вона має народне походження. Так що, аргумент про назву часів Російської імперії є недоречним, бо тоді і Шевченко має бути неполіткоректним, адже жив у часи Російської імперії і, о Боже, був російським підданим. 

У той же час, саме церква Різдва Пресвятої Богородиці у 1923-1930 роках стала кафедральним храмом єпископа Черкаського і Чигиринського о.Конона Бея Української автокефальної православної церкви, символом відродження українського православ’я. У 1930 році УАПЦ було ліквідовано, загинуло близько 2 тис. її священників, понад 30 єпископів (у тому числі й о.К.Бей), сотні тисяч активістів української церкви. А у серпні 1941 року радянська влада, при відступі з міста, без попередження навколишніх жителів (як і при підриві Дніпрогесу), підірвала цей храм. Були руйнування і постраждалі від розльоту великих уламків.

Відродження цієї назви - Новопречистенської - є своєрідним топонімічним пам'ятником усім цим патріотам, що боролись і загинули за Україну, і простим українським православним християнам, що постраждали від цієї нелюдської влади. 
Символом чого є ім’я Сєдова, якого Ви і далі пропонуєте "вшановувати"? "Генетичного українця" Сєдова, котрий віддав своє життя на вівтар іншого, чужого нам народу, став його гордістю і був цілком "героєм" для Радянської влади, котра й дала його ім'я цій вулиці лише у 1957 році (до того вона була Папаніна). Багато "генетичних українців" воюють тепер з нами на Донбасі.

Мільйони їх живуть в Росії, працюють для неї, оплачуючи кулі та снаряди, котрі вбивають наших патріотів. Мати українські гени - недостатня заслуга, щоб твоїм іменем назвали вулицю. Які конкретні заслуги Сєдова перед Україною і, передусім, перед Черкасами? Тут питання треба ставити не так: «За які провини усувають його ім’я?», а «За які заслуги має носити вулиця в Черкасах ім’я того чи іншого діяча?» Не маю нічого проти полярника Сєдова і його заслуг, але не перед Україною і Черкасами. Тоді давайте ще вшануємо вулицею і Сімона Болівара, теж видатна людина, а головне – не має жодного стосунку до Черкас.

Якщо комусь так сильно подобається Сєдов, то запропонуйте сільраді с.Придніпровського на Чорнобаївщині, назвати одну з декомунізованих вулиць на честь сина їхнього земляка!
Сподіваюся, що після закону про декомунізацію з'явиться ще й закон про дерусифікацію, бо це всього лиш різні сторони одного процесу - деколонізації. А вул. Сєдова, який цілком задовольняв радянську владу, за принципом «будь-що російське краще за українське», однозначно, одна з ознак русифікації українського етнічного простору".

Відгуки та коментарі

Написати відгук
Написати коментар

Відгук - це думка або оцінка людей, які бажають передати досвід або враження іншим користувачам нашого сайту з обов'язковою аргументацією залишеного відгука. Ваш відгук допоможе багатьом прийняти правильне рішення Коментарі призначені для спілкування та обговорення, а також для роз'яснення питань, що цікавлять

Не дозволяється: використання ненормативної лексики, погроз або образ; безпосереднє порівняння з іншими конкуруючими компаніями; безпідставні заяви, що ображають діяльність компанії і / або її послуги; розміщення посилань на сторонні інтернет-ресурси; реклама та самореклама.

Введіть email:
Ваш e-mail не відображатиметься на сайті
або Авторизуйтесь , для написання відгуку
Відгук:
Завантажити фото:
Вибрати

Коментарі призначені для обговорення, обговорення, вияснення цікавих питань. Для оцінок та рецензій використовуйте форму відгуку