Святвечір - історія та традиції святкування

   Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір’я Різдва – день чування, молитви й посту. Святвечір, а саме 6 січня, має не тільки глибокі за змістом церковні відправи, а й багатий він на народні обряди і звичаї, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів.

 Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства, має окрему богослужбу, що зветься Великі  або Царські часи.  Її уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії. Зі святого Євангелія читають події, пов’язані з Христовим Різдвом, а стихири оспівують воплочення Божого Сина, місце й обставини Різдва. Під час відправи Царських часів святе Євангеліє лежить на тетраподі як символ Христа, що вже прийшов і голосить нам Божу науку. Походження назви Царські часи пояснюється тим, що колись у Візантії на цій відправі завжди були присутні цісарі зі своїм двором. При кінці служби в їхню честь співали окремо многолітню. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст. 

Приготування до Святвечора:

   До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях  останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин  інших злаків і перев’язували одним, двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп вносили до хати в надвечір*я Різдва Христового. Називали його по-різному: «дідух», «дід», «коляда» на Волині, «кріль» (король) на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, «баба» в Чорткові на Тернопільщині. 

   Приготування до Різдва охоплювало всі сторони життя української родини. Готувалося доволі їжі, варився мед, виготовлялися різні наливки, вишняки, сливняки. Господиня купувала нові горщики, ложки, миски, дбала про нове вбрання для дітей і дорослих. 

   Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками. Звичай прикрашати різдвяну ялинку поширився з Німеччини. 

   Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (корун, крачун, крайчун, керечун, книш, калач, струцля і просто хліб) та форми, залежно від місцевості, і випікався з різного борошна, міг бути прісним або скоромним (його під час вечері не споживали, а просто клали на столі). Різдвяний хліб був символом новонародженого Ісуса, і в деяких місцевостях до нього додавали трішки свяченої води. Обов’язковим на святковому столі мав бути „книш” – кругла паляниця з малесеньким хлібенятком зверху – для душ померлих. 

   Також мав місце і такий звичай випікання хліба:  випікали три обрядові хліби, які на Святвечір клали на столі один поверх іншого. Нижній (його називали «Хазяїном»), прісний, пекли з житнього борошна, другий (називався «Василь») – з пшеничного, верхній («Йордан»), менший також з пшеничного. «Хазяїна» розрізали і їли на перший день Різдва, «Василя» — на Новий рік, а «Йордан» — на Водохрестя. Вважали, що сіно під обрусом символізує стаєнку, перший житній хліб – ясла, другий житній – колиску, калач – Ісусика, бо дуже він був солодкий і смачний.  Обов’язково на столі мали бути пиріжки з різною начинкою – капустою, горохом, сливами, вишнями, маком. Бабусі роздавали їх онукам.

   Щоб устигнути приготувати страви на святкову вечерю, господиня вставала дуже рано, о 1-2 годині ночі. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо має аж 12 традиційних страв! Чому саме 12? У наш час це  число трактують як згадку про дванадцять апостолів Ісуса Христа. 

    Між стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя  або коливо. Це варена пшениця з медом. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу. З тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі. Варили кутю у спеціальному горщику, в якому нічого іншого не варилося, або купували щораз новий. У різних регіонах кутю готували по-різному. 
Окрім цих головних страв, господині ставили варити голубці, капусняк із пшоном і квасолею, горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами. Голубці, як правило, робили із заквашеними головками капусти, і начинка у них була різною. 
На стіл укладали сіно тонким шаром, господиня клала на чотири кути зілля і часник. Зверху стелили білий обрус, а поверх нього часто стелили  другу скатертину.

   На святково застелений стіл клали хліб  і в ньому робили дірку, в яку вставляли високу воскову свічку.  Був звичай свічку ставити в горня, наповнене ярим зерном, яке згодом підмішували до посівного зерна. Запалену свічку ніхто не мав права погасити весь вечір. Тільки опісля господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром. Вони урочисто несли їх на покуття.  Потім вся родина ставала до спільної молитви. Спочатку моляться за померлих, а потім за всіх присутніх.

   Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб, бува, не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати. 

   Починали вечерю з куті. Їли всі зі спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї упродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів  або для того з родини, кого не було в цей вечір вдома. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви. 

   Укінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу, дякували Господеві за прожитий рік і просили  долі  на наступний.

   Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

   У центральній та східній частині України після Святвечора існував звичай носити вечерю дідусю і бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим. «Нести вечерю» — то значить шанувати старійшину, ділити надію, долю, добро, згадувати померлих. 

   Загалом  святкування надвечір’я Різдва носять однаковий характер по всій Україні, Але багато із самобутніх звичаїв втратилися або призабулися внаслідок масових депортацій українців із їх етнічних земель або через радянську атеїзацію. Попри все, українці сьогодні по-новому відкривають себе для Бога, традиції й обряди, пов’язані з Різдвом.

Святвечір Черкаси історія свята
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
50 переглядів в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Антициклон накрив більшу частину Європи, по його периферії відбувається надходження теплого і сухого субтропічного повітря. Вихідними на Черкащину прийде весняне потепління. Хмарність поступово зменшиться і повітря прогріється до +8 градусів. Проте вночі температура знижуватиметься до невеликих морозів. Суттєвих опадів не очікується. Північний вітер додаватиме відчуття холоду, повідомили в ОДА. У понеділок, 18 лютого, тепло ще утримається, проте вже на веч...
Суспільство
Вбивцею виявився раніше судимий житель одного із сіл Шполянського району. До чергової частини Шполянського відділення поліції від жителів одного із сіл району надійшло повідомлення про те, що в місцевому магазині виявлено тіло  продавця магазину. Під час огляду тіла померлої були виявлені явні ознаки насильницької смерті, повідомили в ГУ НП у Черкаській області. Проведеними оперативно-розшуковими заходами протягом доби правоохоронці встановили особу, приче...
Суспільство
15 лютого в Україні вшановують учасників бойових дій на території інших держав, цього дня в 1989 році завершилось виведення військ із Афганістану. Із цієї нагоди в Черкасах провели ходу та пам’ятний мітинг. Участь у заходах взяли безпосередні учасники афганської війни, їхні рідні, військові, повідомили в мерії. Спершу містяни у супроводі прикордонного оркестру пройшли ходою від Соборної площі до перехрестя вулиці Святотроцької (колишня – Кірова) з бульваро...
Суспільство
Протягом січня 2019 року до центрів зайнятості Черкаської області та філій Черкаського ОЦЗ надійшло майже 3 тис. вакансій від роботодавців регіону. Трійку лідерів очолили робітничі професії – 59%, друге місце посіли службовці – 26% і 15% – це вакансії для осіб, які не мають кваліфікації, інформують в обласному центрі зайнятості. Серед вакансій, в яких роботодавці зазначили найвищу заробітну плату, можна зазначити: головний інженер (20,7 тис. грн ), начальн...
Суспільство
Новий етап у житті розпочався у двох сиріт з Черкас – Даниїла Семченка та Сергія Матюшкіна-Матишина. За сприяння міської влади Черкас та державної підтримки  для них були придбані  дві однокімнатні квартири, документи та ключі від яких юнакам особисто вручив міський голова Анатолій Бондаренко, повідомили в мерії. Він наголосив, що міська влада Черкас і надалі робитиме все можливе для забезпечення житлом найвразливіших верств населення. Сироти, які волею до...
Суспільство
Реалізація урядової програми «Доступні ліки» триває. І вже за період цього року за одержанням лікарської допомоги звернулось близько 19 тисяч пацієнтів, а лікарі виписали понад 40 тисяч рецептів жителям Черкащини, розповів начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Михайло Лобас. Нагадаємо, з квітня 2017 року в Україні стартувала урядова програма «Доступні ліки», яка дає змогу громадянам отримувати низку препаратів безкоштовно або з невелик...
Суспільство
У січні 2019-го державними інспекторами  було проведено 170 рибоохоронних рейдів, в результаті яких викрито 530 правопорушень. Складено 319 протоколів за ч. 3 ст. 85 КУпАП, 71 – за ч. 4 ст. 85 КУпАП; три – за ст. 85-1 КУпАП; 34 – за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП та п’ять – за ст. 188-5 КУпАП та оформлено 98 безгосподарських актів, повідомили в ОДА. «Протягом місяця у порушників вилучено 2 098 кг водних біоресурсів, в тому числі, на ринках області – 672 кг. Крім цьог...
Спорт
Претендентів на премії обирала спеціально створена комісія з-поміж 92 кандидатів. У 2019-ому розмір спортивних стипендій підвищили із двох тисяч гривень до трьох та десяти. Стипендії нараховуватимуть кожного місяця, повідомили в мерії Підтримку з міського бюджету в розмірі 10 тисяч на місяць цього року отримуватимуть: Марина Мальована та її тренер Андрій Мальований (бокс), Іван Тищенко та Михайло Гуленко (веслування), Іван Ткаченко та його тренер Юрій Зубо...
Суспільство
Виконком ухвалив рішення щодо демонтажу 16 незаконних тимчасових споруд. Мова йде про торгівельні павільйони та кіоски, які свого часу були встановлені самовільно без жодних дозвільних документів, або у яких давно вже сплинув термін. Проте їх власники не поспішають оформлювати належні документи, аби працювати у законний спосіб, повідомили в мерії. Попередньо управління інспектування Черкаської міської ради вже складало адміністративні протоколи на господар...