Святвечір - історія та традиції святкування

   Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір’я Різдва – день чування, молитви й посту. Святвечір, а саме 6 січня, має не тільки глибокі за змістом церковні відправи, а й багатий він на народні обряди і звичаї, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів.

 Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства, має окрему богослужбу, що зветься Великі  або Царські часи.  Її уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії. Зі святого Євангелія читають події, пов’язані з Христовим Різдвом, а стихири оспівують воплочення Божого Сина, місце й обставини Різдва. Під час відправи Царських часів святе Євангеліє лежить на тетраподі як символ Христа, що вже прийшов і голосить нам Божу науку. Походження назви Царські часи пояснюється тим, що колись у Візантії на цій відправі завжди були присутні цісарі зі своїм двором. При кінці служби в їхню честь співали окремо многолітню. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст. 

Приготування до Святвечора:

   До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях  останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин  інших злаків і перев’язували одним, двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп вносили до хати в надвечір*я Різдва Христового. Називали його по-різному: «дідух», «дід», «коляда» на Волині, «кріль» (король) на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, «баба» в Чорткові на Тернопільщині. 

   Приготування до Різдва охоплювало всі сторони життя української родини. Готувалося доволі їжі, варився мед, виготовлялися різні наливки, вишняки, сливняки. Господиня купувала нові горщики, ложки, миски, дбала про нове вбрання для дітей і дорослих. 

   Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками. Звичай прикрашати різдвяну ялинку поширився з Німеччини. 

   Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (корун, крачун, крайчун, керечун, книш, калач, струцля і просто хліб) та форми, залежно від місцевості, і випікався з різного борошна, міг бути прісним або скоромним (його під час вечері не споживали, а просто клали на столі). Різдвяний хліб був символом новонародженого Ісуса, і в деяких місцевостях до нього додавали трішки свяченої води. Обов’язковим на святковому столі мав бути „книш” – кругла паляниця з малесеньким хлібенятком зверху – для душ померлих. 

   Також мав місце і такий звичай випікання хліба:  випікали три обрядові хліби, які на Святвечір клали на столі один поверх іншого. Нижній (його називали «Хазяїном»), прісний, пекли з житнього борошна, другий (називався «Василь») – з пшеничного, верхній («Йордан»), менший також з пшеничного. «Хазяїна» розрізали і їли на перший день Різдва, «Василя» — на Новий рік, а «Йордан» — на Водохрестя. Вважали, що сіно під обрусом символізує стаєнку, перший житній хліб – ясла, другий житній – колиску, калач – Ісусика, бо дуже він був солодкий і смачний.  Обов’язково на столі мали бути пиріжки з різною начинкою – капустою, горохом, сливами, вишнями, маком. Бабусі роздавали їх онукам.

   Щоб устигнути приготувати страви на святкову вечерю, господиня вставала дуже рано, о 1-2 годині ночі. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо має аж 12 традиційних страв! Чому саме 12? У наш час це  число трактують як згадку про дванадцять апостолів Ісуса Христа. 

    Між стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя  або коливо. Це варена пшениця з медом. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу. З тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі. Варили кутю у спеціальному горщику, в якому нічого іншого не варилося, або купували щораз новий. У різних регіонах кутю готували по-різному. 
Окрім цих головних страв, господині ставили варити голубці, капусняк із пшоном і квасолею, горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами. Голубці, як правило, робили із заквашеними головками капусти, і начинка у них була різною. 
На стіл укладали сіно тонким шаром, господиня клала на чотири кути зілля і часник. Зверху стелили білий обрус, а поверх нього часто стелили  другу скатертину.

   На святково застелений стіл клали хліб  і в ньому робили дірку, в яку вставляли високу воскову свічку.  Був звичай свічку ставити в горня, наповнене ярим зерном, яке згодом підмішували до посівного зерна. Запалену свічку ніхто не мав права погасити весь вечір. Тільки опісля господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром. Вони урочисто несли їх на покуття.  Потім вся родина ставала до спільної молитви. Спочатку моляться за померлих, а потім за всіх присутніх.

   Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб, бува, не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати. 

   Починали вечерю з куті. Їли всі зі спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї упродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів  або для того з родини, кого не було в цей вечір вдома. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви. 

   Укінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу, дякували Господеві за прожитий рік і просили  долі  на наступний.

   Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

   У центральній та східній частині України після Святвечора існував звичай носити вечерю дідусю і бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим. «Нести вечерю» — то значить шанувати старійшину, ділити надію, долю, добро, згадувати померлих. 

   Загалом  святкування надвечір’я Різдва носять однаковий характер по всій Україні, Але багато із самобутніх звичаїв втратилися або призабулися внаслідок масових депортацій українців із їх етнічних земель або через радянську атеїзацію. Попри все, українці сьогодні по-новому відкривають себе для Бога, традиції й обряди, пов’язані з Різдвом.

Святвечір Черкаси історія свята
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Учасники ЗНО уже склали математику та українську мову. Тестування складатимуть 9 тисяч осіб. Усі вони зареєструвалися для проходження ЗНО та ДПА, повідомили в ОДА. Більшість тих, хто складає цього річ ЗНО – випускники закладів системи загальної середньої освіти. Їх майже 5,8 тисяч осіб. Ще понад 2,3 тисячі – випускники попередніх років. Виявили бажання скласти ЗНО й майже 75 випускників минулих років та майже 120 (слухачів) закладів професійної (професійно...
Суспільство
Підприємство проводить планові обстеження мереж з виявлення аварійних ділянок трубопроводів, які потребують заміни. За результатами огляду, по вул. Новопречистенській розпочато роботи з реконструкції каналізаційного колектора, який через тривалий термін експлуатації майже повністю вийшов з ладу, повідомили в мерії. Загалом планується оновити близько 100 метрів трубопроводу. Наразі на місці працює спецтехніка та бригада аварійно-відновлювальних робіт. Післ...
Культура
З 26 травня у сквері за облаcною радою стартують вечори духової музики. Щонеділі просто неба тут звучатиме популярна музика 50-60-х років, танго, вальс, фокстроти та джаз, повідомили в мерії. Для черкасців виступатиме колектив духового оркерстру під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Бреславського. У складі оркестру 30 музикантів. Тривалість концерних програм – з 18.00 до 19.00.
Новини компаній
Камера передає відеозображення на Ваш смартфон або будь-який інший пристрій. Ви можете бачити, що відбувається як в реальному часі, так і переглядати відеозапис пізніше. У чому плюси IP-камер? Уявіть, що Ви поїхали на роботу і забули: чи вимкнули праску. Або хвилюєтеся про збереження майна під час відпустки. У всіх цих ситуаціях Вас заспокоять IP-камери відеоспостереження. Камери легко встановлюються на стіні або на полиці шафи і передають інформацію на ве...
Кримінал
Готовий товар зловмисники збували через власну мережу дилерів. Оперативники встановили, що мешканці Черкащини облаштували цех із виробництва метадону на території приватного домогосподарства, розташованого у Васильківському районі Київської області, повідомили в прес-центрі СБУ. За попередніми підрахунками, ділки виробляли понад десять кілограмів психотропів щотижня. Готовий товар зловмисники збували через власну мережу дилерів у столичному регіоні та в Че...
Пригоди
21 травня до Служби порятунку із села Руська Поляна надійшло повідомлення про загорання господарчої будівлі. Як стало відомо від свідків події, пожежа виникла після того, як у будівлю влучила блискавка. Одразу після повідомлення до місця події прибув черговий караул 3-ї Державної пожежно-рятувальної частини з міста Черкаси. Завдяки оперативним діям, бійцям ДСНС вдалося врятувати будівлю від повного знищення вогнем та не допустити його поширення на сусідні...
Суспільство
Нині триває поточний ремонт вулиці Гоголя, вона буде відремонтована на протяжності 4 кварталів. «Дорстрой» також ремонтує вулицю Героїв Дніпра. Гарантія на ремонт цієї вулиці становить 3 роки. Після завершення робіт центральна частина вулиці Гоголя буде відповідати усім стандартам для безпечного пересування транспорту, повідомили в мерії. «Нині ми перетнули символічний «екватор» поточного ремонту. Зроблено вже чимало. Завершений ремонт вул. Гетьмана Сагайд...
Кримінал
Зловмисником виявився житель одного із сіл Городищенського району. До поліції звернулась жителька одного із сіл та повідомила про грабіж. Близько сімнадцятої години до її онуки, яка йшла зі школи, в районі лісосмуги підбіг невідомий чоловік, схопив за коси й заставив віддати усі кошти. Зловмисник забрав 100 гривень, які були у дитини, та пішов в невідомому напрямку, повідомили в ГУ НП у Черкаській області. Нападником виявися місцевий житель. Чоловіка знайш...
Суспільство
Нестійку погоду з дощами обіцяють черкащанам. Завдяки атмосферним фронтам північних циклонів, які формують погоду Черкащини, у найближчі три доби зберігатиметься нестійка погода з періодичними грозовими дощами різної інтенсивності. Під час гроз можливе посилення вітру,  повідомив Черкаський обласний гідрометцентр. У неділю та понеділок синоптики прогнозують в області незначні опади. Денні температури повітря очікуються в межах +22+25º, нічні +13+16º.