Святвечір - історія та традиції святкування

   Свято Христового Різдва належить до найбільших християнських свят, які Церква відзначає особливо урочисто. Кульмінацією святкового приготування є надвечір’я Різдва – день чування, молитви й посту. Святвечір, а саме 6 січня, має не тільки глибокі за змістом церковні відправи, а й багатий він на народні обряди і звичаї, деякі з яких сягають ще дохристиянських часів.

 Історія святкування надвечір’я перед празником Христового Різдва сягає перших віків християнства, має окрему богослужбу, що зветься Великі  або Царські часи.  Її уклав Єрусалимський Патріарх Софроній, де в псалмах та читаннях пророків зі Старого Завіту зібрано основні пророцтва відносно обіцяного Месії. Зі святого Євангелія читають події, пов’язані з Христовим Різдвом, а стихири оспівують воплочення Божого Сина, місце й обставини Різдва. Під час відправи Царських часів святе Євангеліє лежить на тетраподі як символ Христа, що вже прийшов і голосить нам Божу науку. Походження назви Царські часи пояснюється тим, що колись у Візантії на цій відправі завжди були присутні цісарі зі своїм двором. При кінці служби в їхню честь співали окремо многолітню. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст. 

Приготування до Святвечора:

   До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях  останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин  інших злаків і перев’язували одним, двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп вносили до хати в надвечір*я Різдва Христового. Називали його по-різному: «дідух», «дід», «коляда» на Волині, «кріль» (король) на Холмщині, «зажин» на Чернігівщині, «баба» в Чорткові на Тернопільщині. 

   Приготування до Різдва охоплювало всі сторони життя української родини. Готувалося доволі їжі, варився мед, виготовлялися різні наливки, вишняки, сливняки. Господиня купувала нові горщики, ложки, миски, дбала про нове вбрання для дітей і дорослих. 

   Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками. Звичай прикрашати різдвяну ялинку поширився з Німеччини. 

   Для святкування Святвечора та Різдва випікали багато різновидів хліба, який мав різні назви (корун, крачун, крайчун, керечун, книш, калач, струцля і просто хліб) та форми, залежно від місцевості, і випікався з різного борошна, міг бути прісним або скоромним (його під час вечері не споживали, а просто клали на столі). Різдвяний хліб був символом новонародженого Ісуса, і в деяких місцевостях до нього додавали трішки свяченої води. Обов’язковим на святковому столі мав бути „книш” – кругла паляниця з малесеньким хлібенятком зверху – для душ померлих. 

   Також мав місце і такий звичай випікання хліба:  випікали три обрядові хліби, які на Святвечір клали на столі один поверх іншого. Нижній (його називали «Хазяїном»), прісний, пекли з житнього борошна, другий (називався «Василь») – з пшеничного, верхній («Йордан»), менший також з пшеничного. «Хазяїна» розрізали і їли на перший день Різдва, «Василя» — на Новий рік, а «Йордан» — на Водохрестя. Вважали, що сіно під обрусом символізує стаєнку, перший житній хліб – ясла, другий житній – колиску, калач – Ісусика, бо дуже він був солодкий і смачний.  Обов’язково на столі мали бути пиріжки з різною начинкою – капустою, горохом, сливами, вишнями, маком. Бабусі роздавали їх онукам.

   Щоб устигнути приготувати страви на святкову вечерю, господиня вставала дуже рано, о 1-2 годині ночі. Ця вечеря, хоч пісна, але багата, бо має аж 12 традиційних страв! Чому саме 12? У наш час це  число трактують як згадку про дванадцять апостолів Ісуса Христа. 

    Між стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя  або коливо. Це варена пшениця з медом. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу. З тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед — символ вічного щастя святих у небі. Варили кутю у спеціальному горщику, в якому нічого іншого не варилося, або купували щораз новий. У різних регіонах кутю готували по-різному. 
Окрім цих головних страв, господині ставили варити голубці, капусняк із пшоном і квасолею, горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею. Також смажили рибу, пекли млинці з кислого тіста, варили страви з грибами. Голубці, як правило, робили із заквашеними головками капусти, і начинка у них була різною. 
На стіл укладали сіно тонким шаром, господиня клала на чотири кути зілля і часник. Зверху стелили білий обрус, а поверх нього часто стелили  другу скатертину.

   На святково застелений стіл клали хліб  і в ньому робили дірку, в яку вставляли високу воскову свічку.  Був звичай свічку ставити в горня, наповнене ярим зерном, яке згодом підмішували до посівного зерна. Запалену свічку ніхто не мав права погасити весь вечір. Тільки опісля господар брав горщик з кутею, а господиня з узваром. Вони урочисто несли їх на покуття.  Потім вся родина ставала до спільної молитви. Спочатку моляться за померлих, а потім за всіх присутніх.

   Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина могла сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей, яким давали трішки вареної картоплі. Проте перед тим як сісти, кожен дмухав на місце на лаві, щоб, бува, не придушити душі, які, вважалося, на Святвечір приходили до хати. 

   Починали вечерю з куті. Їли всі зі спільних мисок і пили з одного кухля, що символізувало мир і злагоду в сім’ї упродовж року. Окремі тарілки і ложки ставили лише для покійних родичів  або для того з родини, кого не було в цей вечір вдома. Несподіваний гість віщував щастя на цілий рік, тому йому старалися догодити. Також вважалося доброю прикметою запрошувати на вечерю одиноких, бездомних та убогих людей. Вечеряли довго і ніхто не мав права вставати, окрім господині, яка підносила страви. 

   Укінці вечері батько, а за ним і вся родина вставали з-за столу, дякували Господеві за прожитий рік і просили  долі  на наступний.

   Після вечері на столі залишали кутю, інші страви, ложки, бо вірили, що вночі померлі прийдуть ще раз на вечерю.

   У центральній та східній частині України після Святвечора існував звичай носити вечерю дідусю і бабусі (якщо вони мешкали окремо), хрещеним батькам та добрим знайомим. «Нести вечерю» — то значить шанувати старійшину, ділити надію, долю, добро, згадувати померлих. 

   Загалом  святкування надвечір’я Різдва носять однаковий характер по всій Україні, Але багато із самобутніх звичаїв втратилися або призабулися внаслідок масових депортацій українців із їх етнічних земель або через радянську атеїзацію. Попри все, українці сьогодні по-новому відкривають себе для Бога, традиції й обряди, пов’язані з Різдвом.

Святвечір Черкаси історія свята
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
49 переглядів у вересні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Новини компаній
Вже зовсім скоро, 7 жовтня, всі вчителі країни святкуватимуть своє професійне свято - День Вчителя. Важливо вибрати оригінальний подарунок вчителю, який буде приносити користь і робити життя хоча б трохи комфортніше і яскравіше. Одні з кращих й оригінальних варіантів на сьогоднішній день - розумна парасолька і дерев'яний годинник. Вони корисні, зручні, функціональні. Цими подарунками вчитель буде користуватися досить часто, згадуючи турботливого учня і буд...
Новини компаній
В последнее время город Славянск на мировой арене звучал только в контексте военных действий на Донбассе. Пророссийские наемники захватили город в апреле 2014 года, с тех пор Славянск был у всех на слуху. О нем говорили по телевизору, писали в интернете и газетах, говорили в кабинетах высокопоставленных лиц. После того, как сепаратисты вместе с наемниками покинули город под натиском украинских военных, в городе наступил мир. Сегодня здесь по улицам беззабо...
Суспільство
Наразі Черкащина перебуває у смузі підвищеного атмосферного тиску. 16 вересня циклон з північної Атлантики принесе на Черкащину похолодання та невеликі дощі. Температурний фон знизиться на 2-4º. 17-18 вересня  утримається прохолодна та суха погода, нічна температура знизиться до +6+8º, денна до +18+20º, повідомили в обласному гідрометцентрі. Відчуття холоду додаватиме посилений північно-західний вітер. у ці дні можливий перехід середньодобової температури...
Суспільство
15 вересня Черкасами курсуватиме на десять тролейбусів більше, аніж зазвичай на вихідні. Їздитимуть вони за продовженим графіком роботи, а пасажирів перевозитимуть безкоштовно, повідомили в мерії. 1, 7, 7А і 10 перевозитиме пасажирів до 23.00 і їздитиме з інтервалом 35 хвилин. Графіки складені таким чином, що бульваром Шевченка цей транспорт курсуватиме через кожні 5-8 хвилин. Тролейбусний маршрут №3 (санаторій «Україна» – «Залізничний вокзал») працюватиме...
Суспільство
Відповідні рішення на своєму засіданні ухвалив виконавчий комітет. 14 вересня, із 10.00 до 16.00 проїзд транспорту обмежать на Остафія Дашковича між бульваром Шевченка та Хрещатиком. У цей час тут проводитимуть роботи з облаштування фасаду однієї з будівель, повідомили в мерії. Із 14.09.2018 до 28.09.2018 заборонять рух вулицею Новопречистенською між Надпільною та Благовісною. У цей період відбуватиметься прокладання зовнішньої мережі теплопостачання до но...
Пригоди
Пожежа сталася в Умані, на другому поверсі 9-ти поверхового житлового будинку на вулиці Горького. Першочерговими завданнями пожежно-рятувального підрозділу, який прибув на місце пожежі, стали рятування людей із задимленого будинку та гасіння пожежі. Працюючи в апаратах на стиснутому повітрі, вогнеборці із 9-го поверху будинку евакуювали на свіже повітря жінку, яка перебувала на останньому місяці вагітності, повідомили в ГУ ДСНС у Черкаській області. Рятува...
Суспільство
11 жовтня відомих і успішних об’єднає Черкаський міжнародний економічний форум-2018. У програмі форуму чотири панельні дискусії, 20 спікерів-експертів, знайомства та зустрічі з власниками провідних компаній та стартапів, представниками інвестиційних фондів та міжнародних організацій. Місце проведення форуму - вул. Сумгаїтська, 8. Автомобільний завод "Богдан".
Суспільство
З 1 по 31 серпня міграційна служба, поліція та прикордонники проводили превентивні заходи,  спрямовані на запобігання та протидію нелегальній міграції. Спільними діями територіальні органи і підрозділи ДМС та НПУ виявили та прийняли рішення про примусове повернення 2191 мігрантів, 196 іноземців було розміщено у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, 672 – заборонено в’їзд до України. Також було прийнято 227 рішень про примусове...
Пригоди
Подія сталася 12 вересня о 22.30 на вулиці Панченка. В гуртожитку "Черкаського професійного ліцею" мешканці відчули сильний запах газу. З ознаками отруєння до дитячої обласної лікарні було госпіталізовано двох хлопців 15 та 16 років, повідомили в ГУ ДСНС у Черкаській області. До гуртожитку прибули усі оперативні служби. З будівлі провели  евакуацію 20 людей. Відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту  ДСНС та аварійною газова служба зробили...