У Черкасах безпритульні стоять у черзі, аби потрапити до притулку
Тарілка теплого супу та ліжко з ковдрою. Це - все, про що мріють ці люди. У Черкасах ніяк не можуть відремонтувати притулок для безхатьків. Тож безпритульні змушені тіснитися в одній кімнаті. Вони раді й цьому. Бо розуміють - чимало людей не мають і цього. Чому?
Ось так у тісному колі тричі на тиждень вони збираються на молитву. Аби потім поїсти церковного обіду. За іронією долі, це відбувається якраз біля приміщення, в якому вони мали б жити. Утім, так щастить не всім. Бо центр допомоги безхатькам недобудований.
Олег, безхатько:
- Так як зараз іде зимній період, то на дворі жити важко, а тут можна спокійно відпочити, якшо себе ведеш пристойно, тебе тут ніхто не обідить і не образить, і все буде гаразд.
Ось у цій кімнаті на 50 квадратів живе 17-ро людей. Всі гуртом - і чоловіки, і жінки. Прихистили навіть кілька безпритульних псів.
- Машка, нельзя, свои, Машенька, свои.
Любов Цуркан - переселенка з Донецька. Власного житла не має, тому тимчасово оселилася в центрі.
Любов Цуркан, жителька центру реінтеграції:
- Я не жалуюсь, спасибо, хорошо, дай бог, спасибо, помогают нам, жалоб никаких нету.
У цьому центрі людей годують, дають можливість переночувати і навіть допомагають знайти роботу та відновити документи. Але дати притулок можуть лише 17-м людям, більше просто не вміщається.
Наталія Несват, громадський активіст:
- У нас каждую зиму одна и та же проблема, у нас становятся люди в очередь, как только освобождается место, они хотят поселится в центр, на сегодняшний день места все заняты, мы людей не принимаем, вносим их в список и ожидаем, когда же запустится наш второй этаж.
Розширити це приміщення активісти просили у влади ще три роки тому. Гроші на ремонт другого поверху чиновники таки надали, та робіт так і не закінчили. Бо не вистачає 20 тисяч гривень.
Лариса Слесаренко, керівник управління будівництва м. Черкас:
- Ті роботи, які були укладені по угоді за бюджетні кошти, то було все зроблено, претензій на сьогодні не існує. Опалення ми не виконували і не виконували електричну частину, ці роботи мають виконати інші організації і не за бюджетні кошти.
Тож активісти шукають гроші, аби таки завершити ремонт. Дуже на це сподіваються і безпритульні, для яких цей центр - останній прихисток і шанс на порятунок.