У неділю вночі у Черкаси повернувся військовий Василь Шкут. Він приїхав у відпустку із самісінького пекла — Донецького аеропорту, місця, яке за 5 місяців героїчної оборони вже встигло обрости легендами. Вдома на героя чекають троє дітей. У місті військовий пробуде 24 дні.
Вчора ж черкащани отримали можливість поспілкуватися із героєм свого часу, який прийшов на зустріч із журналістами у штаб черкаського “Автомайдану”.
Воїн повернувся із нелюдських умов. Кинуті владою напризволяще, хлопці не падають духом. Зламати залізних “кіборгів” не можуть ні щоденні обстріли снайперів, ні залпи мінометів і градів, ні тим більш такі “дрібниці”, як холод, відстутність води, світла, теплого одягу і зимових спальних мішків. Василь, як і інші бійці, не втрачає оптимізму і дякує українським мінометникам за захист рубежів аеропорту від російських танків.
— Чому ми почепили прапор, бо дуже радує узгодженість дій керівницва. Ми відчуваємо зараз реальну підтримку артилерії: діють дуже чітко. Коли під’їхали танки з Донецька, ми думали — все, прийшов кінець. А мінометники нас прикрили. Вони ж і прикривають вхід до терміналу аеропотру: терористам не підійти.
За його словами, половина бійців ходить в літніх берцях — ноги у них дуже мерзнуть. У декого старі каски 82-го року, металеві. Користь від таких — мізерна.
— Яке майбутнє донецького аеропорту, я сказати не можу. Так, повідомляли про те, що хочуть обміняти аеропорт на окупований Новоазовськ. Зараз ходять чутки, що знову заходить російська техніка, — каже боєць.