Казки живуть поряд з нашими мріями. Вони поширюють тепло і поліпшують настрій, вчать нас розпізнавати гарних людей, остерігатися поганих, прищеплюють нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а в снах бачили Івасика-Телесика, Жар-птицю, доброго і сміливого дядька, який переміг чорта. Ці милі герої живуть в наших душах. Вони причаїлися десь в куточку, але швидко прибіжать, якщо ми покличемо їх.

Казки вселяють в наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло.
У цьому сенсі дуже цікаві казки Василя Симоненка "Подорож у країну Навпаки" і "Цар Плаксій і Лоскотон".