У Черкаському обласному художньому музеї працює перша персональна виставка майстрині з декоративного розпису Ірини Нявчук.
На виставці представлено більше 40 творів художниці: серія декоративних розписів та серія зображень янголів. У розписах майстриня використала деякі прийоми та елементи «петриківки». Але форми мотивів, їх композиційна подача, колорит надзвичайно індивідуальні з притаманними лише їй дивовижною витонченістю, віртуозністю і легкістю малюнка. Улюбленою композицією майстрині є віночок, в який вона окрім листя, ягід, квітів, часто вплітає птахів, звірів, лісовиків, що серед буяння рослин набули особливо цікавих форм і характерів. Варто зазначити, що петриківський розпис є джерелом натхнення для митців у багатьох регіонах України. І не дивно, адже це визнаний у світі самобутній пласт культури українського народу: 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Назва його походить від старовинного козацького села Петриківка, що на Дніпропетровщині, де поколіннями передавалися традиції розпису. І приємно, що наша землячка Ірина Нявчук не тільки вивчила традиції петриківського розпису, але й зуміла творчо використати ці надбання. Ще одним захопленням Ірини Олександрівни є іконопис. Особливо її цікавив давньоруський період розвитку цього виду мистецтва. Продовженням пошуків у цьому напрямку є написана на дошці темперними фарбами серія янголів, яка експонується в залі.
На виставці представлено більше 40 творів художниці: серія декоративних розписів та серія зображень янголів. У розписах майстриня використала деякі прийоми та елементи «петриківки». Але форми мотивів, їх композиційна подача, колорит надзвичайно індивідуальні з притаманними лише їй дивовижною витонченістю, віртуозністю і легкістю малюнка. Улюбленою композицією майстрині є віночок, в який вона окрім листя, ягід, квітів, часто вплітає птахів, звірів, лісовиків, що серед буяння рослин набули особливо цікавих форм і характерів. Варто зазначити, що петриківський розпис є джерелом натхнення для митців у багатьох регіонах України. І не дивно, адже це визнаний у світі самобутній пласт культури українського народу: 5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Назва його походить від старовинного козацького села Петриківка, що на Дніпропетровщині, де поколіннями передавалися традиції розпису. І приємно, що наша землячка Ірина Нявчук не тільки вивчила традиції петриківського розпису, але й зуміла творчо використати ці надбання. Ще одним захопленням Ірини Олександрівни є іконопис. Особливо її цікавив давньоруський період розвитку цього виду мистецтва. Продовженням пошуків у цьому напрямку є написана на дошці темперними фарбами серія янголів, яка експонується в залі.