Вперше, 26 травня у Черкаському обласному художньому музеї презентую свою виставку. Я, Оля Носова-Єлісєєва, і це моя історія. Я народилася в мальовничому містечку Черкаси, де неймовірно широкий Дніпро, великі та низькі зорі і найповільніший у світі темп життя. Люди, які тут живуть, вважають, що світ обертається навколо них, адже Черкаси — серце країни. Малюю я, скільки себе пам’ятаю, збережені малюнки і сімейні історії про зіпсовані стіни свідчать, що це почалося ще раніше. За моє щасливе творче дитинтво я також завдячую загальноосвітній та художній школі. І там, і там завжди були всі умови та час для мого власного світосприйняття.
У 2003 році я вступила до Черкаського державного бізнес-коледжу на спеціальність графічний дизайн. Саме тут я зрозуміла, наскільки важливо займатися улюбленою справою: граючись генерувати ідеї. Визначилась моя улюблена царина дизайн-творчості — соціальний плакат. А далі, коледж в якому я вчилась, став моїм місцем роботи. В 2006 році я вступила в Харківську академію дизайну та мистецтв. Поєднуючи роботу викладача, практику графічного дизайнера та навчання, я маю щасливу можливість спілкуватись із талановитою малечею. Мої студенти. В них завжди є чому навчитися і чому їх навчити. Обожнюю свою роботу, хоча й інколи, дужче за дітей, хочеться втікти з пари. Ну і на останок, кажучи про освіту, потрібно зазначити, що в лютому цього року я нарешті отримала диплом магістра.
В 2012 році з’явився син Лев. З декретом, зявилось нове захоплення в новій техніці. Тепер наші з малюком будні стали сповненні прогулянок в лісі, збиранням колекцій паличок, камінців, гарного листя, пір’їнок, шишок та інших «скарбів». Мій робочий творчий ресурс мав реалізовуватись, та час на це був, хіба, що впродовж дитячого обіднього сну. Мені хотілось щось створювати руками, але витрачати на це не багато часу. Саме так я спробувала відливати рослини з гіпсу. Він застигає за лічені хвилини. Дещо стосовно технічних особливостей читала в Інтернеті, дещо вигадувала сама, спочатку багато псувала. Природні матеріали ми знаходимо гуляючи, а далі одна за одною з’являються роботи. Так ми провели два літа. Сьогодні маємо виставку, яку було вирішено саме так і назвати: «Два літа».
Багато із моїх рельєфів роздаровані друзям. З ними, на диво, легко розлучатись, бо наразі третє літо і можна гіпсувати ще. А ще я охоче поділюся всім що знаю в даній техніці, тож приходьте на наші майстер-класси.
Дякую всім. Всім добра і миру!
Ольга Носова-Єлісєєва