Батьки Наталки взяли до себе в приймаки (усиновили) Петра. Наталка з Петром полюбили один одного і батько вигнав Петра з дому, тому він змушений піти в найми.
Батько Наталки вмирає, сім'я збідніла і вдова Терпелиха продає маєток, забирає доньку і купує в селі невелику хату.
Возний Тетерваковський сватається до Наталки. Мати хоче, щоб Наталка жила в достатку, тому разом з сільським Виборним Макогоненком вмовляють Наталку, щоб та прийняла пропозицію Тетерваковського. Наталка зі сльозами на очах пов'язує рушники старостам від Возного.
Повертається Петро вже вільним. Микола, родич Терпілов розповідає Наталці, що повернувся Петро. Наталка і Петро зустрічаються. Возний вражений тим, що Петро дуже любить Наталку (Петро віддає Наталці все, що нажив за ці роки, щоб пан Возний ніколи не дорікнув її, що взяв бідну дівчину), все прощає і благословляє молодих.